Ракетні і патрульні корвети, ударні катери: що відомо про плани розвитку флоту України
17 липня 2024 року своїм указом президент затвердив схвалену раніше урядом і Верховною Радою Стратегію морської безпеки України, а 22 листопада 2024 року набув чинності План заходів по реалізації цієї Стратегії. Він передбачає значне поповнення корабельно-катерного складу ВМС України та Морської охорони, а також масштабне виробництво власного високоточного ракетного озброєння.
Зокрема, вказаний План продовжує програму будівництва ракетних корветів за турецьким проектом "Ада". У початковому контракті 2020 року йшлося про будівництво 4-5 кораблів, зокрема першого у Туреччині, інших у Миколаєві. Через війну та ризик будівництва військових кораблів у Миколаєві програма була змінена - другий корвет також будують у Туреччині, а інші були, так би мовити, "відкладені". Але їх будівництво не скасували. У вказаному Плані передбачено, що у 2024-2026 роках має бути укладений контракт на будівництво ще двох корветів, а протягом 2026-2030 років флот повинен отримати ці кораблі. При цьому конкретний тип корветів не вказується, але скоріше за все - це будуть корвети саме типу "Ада" для можливості формування до 2030 року з'єднання з 4 однотипних кораблів у якості бойового ядра флоту.
При цьому перший корабель, "Гетьман Іван Мазепа" вже проходить цикл випробувань перед прийняттям у склад ВМС, другий, "Гетьман Іван Виговський", спущено на воду і продовжується його добудова таким чином, щоб ввести корабель у склад флоту у 2025 році.
Також на 2024-2028 роки прописаний також пункт із запланованим будівництвом у Данії чи за фінансової допомоги Данії чотирьох багатофункціональних патрульних кораблів та одного пошуково-рятувального судна. Функціонально такі кораблі можуть бути досить великими за розмірами (понад 1000 тон) патрульними корветами так званого "офшорного" типу - тобто, морехідних, автономних, але з відносно слабким озброєнням. Теоретично, вони можуть бути як у складі ВМС, так і у складі Морської охорони. П'ятий корабель з пошуково-рятувальними задачами може у майбутньому замінити у складі ВМС наявний пошуково-рятувальний буксир океанського класу "Олександр Охріменко" чи доповнити його.
Ще один важливий пункт плану - прийняття у склад флоту швидкісних катерів з ударними можливостями. Тут також не прописані конкретні характеристики катерів та їх кількість. Однак саме формулювання натякає на те, що мова йде про створення цілого з'єднання відносно невеликих за розмірами катерів з високою швідкістю, які будуть мати на озброєнні ударні протикорабельні ракети та, можливо, зенітно-ракетні комплекси ближнього радіусу дії для самооборони.
Також передбачено і подальший розвиток безпілотних систем у двох компонентах за допомогою провідних західних та українських компаній на основі вже набутого досвіду їх виробництва та використання. Мова йде про поповнення флоту морськими безекіпажними системами та авіаційними безпілотними комплексами - ударними та розвідувальними.
Велика кількість пунктів Плану передбачає закупівлю чи виробництво конкретних систем озброєння, як ракетного, так і артилерійського. Зокрема, передбачено розширення виробництва ракет "Нептун" не лише для забезпечення потреб України, так і для створення певного їх запасу для союзників. Також планується модернізація з установкою сучасних комплексів ракетного, артилерійського озброєння, радіотехнічних та безпілотних систем на наявних кораблях і катерах ВМС і Морської охорони.
Загалом вказаний План передбачає створення збалансованих морських сил ВМС та Морської охорони, які у комплексі будуть здатними ефективно забезпечувати стримування та відсічі можливої у майбутньому агресії з боку росії з морського напрямку (у тому числі ударних, амфібійних та охорони підводного простору), захисту національних інтересів України у морських просторах та поза їх межами (у тому числі патрульних, протимінних, охорони пунктів базування та координації у сфері морської безпеки). Також прописується повна сумісність українського флоту з НАТО.
Матеріал створено в межах проєкту стипендій для українських медіа та журналістів, який є складовою програми «Голоси України». Програма «Голоси України», яку координує Європейський центр свободи преси та медіа, реалізується у межах ініціативи Ганни Арендт і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику «Південного Кур’єра», оскільки матеріали проєкту містять виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
