Вітаємо у світі геополітичного фентезі, де державні кордони малюють фломастерами на серветках під час ланчу, а здоровий глузд вважається прикрим обмеженням для польоту фантазії. Сьогодні ми препаруємо черговий концептуальний шедевр — проєкт так званого Донніленда.

Днями Сили оборони України провели відразу дві успішні операції у окупованому Севастополі із ураження залишків російського недофлоту.

Болгарія нарешті "вибрала" стабільність, але російського зразка. 19 квітня 2026 року Болгарія провела восьмі парламентські вибори за останні п’ять років. Восьмі. За п’ять років. Це вже не криза — це якийсь політичний стендап, де виборці щоразу приходять і кажуть: «Ну давайте ще раз, може цього разу вийде».

Рівно чотири роки тому, 13 квітня 2022 року, ВМС України вдалим ракетним ударом знищили флагман російського чорноморського флоту - ракетний крейсер "москва" і тим самим остаточно відвели загрозу висадки ворожого десанту в Одеській області. Також це було перше за 40 років знищення великого бойового корабля - після Фолклендської війни 1982 року.

12 квітня 2026 року Угорщина прокинулася іншою країною. Не в переносному сенсі — буквально. Після шістнадцяти років майже безальтернативного правління Віктора Орбана його «Фідес» зазнав нищівної поразки. Партія «Тиса» Петера Мадяра отримала понад 53% голосів і конституційну більшість у 138 мандатів з 199. Явка сягнула рекордних 79–80%. Орбан визнав поразку ще ввечері, а Мадяр уже наступного дня говорив про «історичний мандат» і «повернення Угорщини Європі».

Кожного року, коли надходить 10 квітня, я ловлю себе на думці, що для багатьох одеситів ця дата залишається важливою. Це день, коли місто нарешті звільнили від нацистської окупації. Від того жаху, який тривав 907 днів — майже два з половиною роки пекла.

В цей день 7 квітня, але у 1945 році, був потоплений найбільший у світі лінкор "Ямато", який вийшов у останню самовбивчу операцію флоту Японії у Другій світовій війні. Спробу надати артилерійську підтримку гарнізону острова Окінава. Дивимося разом японський фільм 2005 року.

Увечері він хильнув пару раз по сто п’ятдесят, аби заглушити думки. Зняв окуляри, пригладив волосся, щільно вкрився ковдрою з головою і спробував заснути.

Президент США Трамп офіційно почав процес розлучення з НАТО: «Ваша безпека — це вже не мій головний біль».

Колись європейські дипломати ще робили вигляд, що Угорщина — це просто трохи примхливий член ЄС і НАТО. Тепер навіть вони втомилися вдавати здивування. Останні публікації провідних західних видань (Politico, Financial Times, Reuters) фактично вже не приховують очевидного: зовнішньою політикою Будапешта керує не Віктор Орбан і тим більше не Петер Сійярто, а Сергій лавров, за яким видніється мерзенна фігура російського диктатора і військового злочинця путіна.

У ніч з 23 на 24 березня, саме під час масованої російської повітряної атаки на місто, на Французькому бульварі, 10 почали зносити історичну будівлю комплексу винзаводу 1895 року. Те, що мало стати ще одним прикладом «тихого» руйнування спадщини, раптом вибухнуло гучним скандалом. За кілька днів ситуація перетворилася на класичну одеську історію: забудовник проти громади, влада між двох вогнів і чергова спроба довести, що в цьому місті закон і пам’ять — поняття відносні.

Березень 2026 року став «чорним місяцем» для російської енергетичної логістики. Серія скоординованих ударів українських далекобійних дронів по терміналах у Приморську та Усть-Лузі призвела до того, що раніше здавалося неможливим: фізичного припинення відвантаження сирої нафти та нафтопродуктів з ключових портів Балтійського моря.

Продовжую розпочату ще кілька років тому тему і досліджую динаміку міського бюджету Одеси. Скільки коштів мало і має зараз мільйонне місто, як це коригується з курсом долара та скільки бюджетних грошей приходиться на одного одесита. Спойлер: Одеса, незважаючи на весь піар центральної і місцевої влади, була раніше, є зараз і, скоріше за все, залишиться у майбутньому, дуже бідним і навіть злиденним містом.

Березень 2026 року став моментом істини для одного з найбільш захищених логістичних маршрутів світу. Каспійське море, яке десятиліттями вважалося внутрішнім «озером» диктатур, де західні санкції та військова міць були безсилі, раптом перетворилося на зону активних бойових дій. У результаті скоординованих (хоч і офіційно не пов'язаних) ударів України та Ізраїлю, ключовий ланцюг поставок між Росією та Іраном опинився на межі розриву.

Інформація про те, що Євросоюз нібито вже подолав угорське вето і розблокував кредит у 90 мільярдів євро для України, — це, на жаль, класична передчасна ейфорія, яка так часто супроводжує європейські переговори про підтримку Києва. Станом на сьогодні жодного остаточного рішення немає, і головним каменем спотикання залишається Угорщина Віктора Орбана, яка, як член Євросоюзу, хоче качати російську нафту і не хоче бачити Україну в Європі.

Феномен військово-промислового комплексу М’янми загалом, і кораблебудування зокрема, безумовно, заслуговує на увагу. В цій країні, наприклад, вже років двадцять розвивають власну програму будівництва фрегатів.

На початку 1970-х років військовий флот Туреччини опинився перед серйозною символічною та практичною проблемою. Після десятиліть служби було остаточно виведено зі складу флоту лінійний крейсер Yavuz (колишній німецький SMS Goeben), введений до складу німецького флоту ще 1912 року.

На тлі масштабної війни на Близькому Сході, де США та Ізраїль ведуть операцію проти Тегерана, риторика іранського керівництва щодо України набула агресивного характеру. Прямі погрози від офіційних осіб КВІР та «Ради оборони» Ірану змушують задуматися: чи є у Тегерана реальна можливість завдати ударів по українській території?

Сьогодні – про ще один клас недобитків іранського флоту, корвети «Шахід Сулеймані».

Ми створили власну оновлену хард-рок версію державного гімну України на основі класичного повного тексту Павла Чубинського.

Станом на 9 березня 2026 року військова операція США та Ізраїлю проти Ірану перетнула позначку у десять днів. Попри початкові заяви про швидке «обезголовлення» режиму та нейтралізацію його загрози, реальність виявилася значно складнішою: стратегія швидкої перемоги наткнулася на глибоко ешелоновану оборону та географічні масштаби країни. Фраза «взяти Тегеран за три дні», що іронічно лунала в кулуарах Пентагону, стала символом недооцінки витривалості противника.

Сьогодні не про зброю чи військо, а про "кров війни" - нафту. Спробував розібратись, якою вона буває, і чому говорити про нафту в барелях не зовсім правильно, треба ще й враховувати склад, що містять ці барелі.

Історія із затриманням групи інкасаторів українського державного банку на території Угорщини, які перевозили гроші і цінності з Австрії до України стала справжнім політичним скандалом європейського масштабу.

5 березня 2026 року геополітична напруженість на Близькому Сході перекинулася на Кавказ. Збройні сили Ірану здійснили серію ракетних та дронових ударів по території Азербайджану, що поставило дві країни на межу повномасштабної війни. Офіційний Баку відповів оголошенням повної бойової готовності та масовим переміщенням бронетехніки до південних кордонів.

7 липня 2024 р. просто у військово-морській базі Бендер-Аббас перекинувся і затонув один з найновіших кораблів ВМС Ірану – «есмінець» «Саханд». А зараз його та інші кораблі цього типу знищують США своїми повітряними ударами. Чому «есмінець» в лапках? Бо так його класифікують самі чалмоносці, реально ж за розмірами і бойовим потенціалом – це слабенький корвет, тобто корабель, двома класами нижчий. Належить він до типу (чи програми) «Модж», тобто «Хвиля», і є цікавим прикладом реверс-інжинірінгу.