Під час засідання Ради Безпеки ООН, присвяченого Дню Незалежності України, відбулася гостра дипломатична дискусія, ініційованаа заявою американської сторони.

Кремлівські мрійники знову дістали з шухляд свої старі контурні карти. Згідно з черговими "геніальними" планами, які з серйозним виразом обличчя обговорюють у російських кабінетах та тиражують медіа, росія все ще спить і бачить, як захоплює весь південь України, в тому числі Одесу. Але вологі мрії московських старців і об'єктивна реальність - це таки дві великі різниці, про що я вам таки і пишу.

Давно збирався про це написати, все відкладав. Та бачу, що час настав. Сьогодні – про найпотужніші (після потоплення крейсера «маССква») кораблі ОЗУ «чф», фрегати проєкту 11356Р.

Оприлюднені нещодавно пропозиції Туреччини і України щодо мораторію на удари по цивільному судноплавству та безпечних судноплавних маршрутів у Чорному морі відкинуті росією, яка виявляє бажання атакувати українську морську торгівлю, а також ризикує втратити залишки свого чорноморського флоту і морського експорту.

Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch, яка не заперечує проти того, щоб рросія використовувала у своїй агресії проти України касетні боєприпаси виступає з категоричним закликом не допустити Україні передачі таких боєприпасів. Такий заклик робить дану організацію фактичним союзником росії.

Міжнародні союзники продовжують системно підтримувати Україну, виділяючи нові пакети допомоги. Останні ініціативи охоплюють широкий спектр потреб нашої держави: від посилення оборонних спроможностей до відновлення критичної енергетичної інфраструктури та розвитку системи охорони здоров'я.

Постачання американських систем протиповітряної та протиракетної оборони MIM-104 Patriot та зенітних керованих ракет до них стало одним із ключових елементів захисту українського неба. Однак динаміка цих постачань пройшла шлях від критичної підтримки до виснаження запасів та гострих політичних дискусій щодо локалізації виробництва.

Колишній головнокомандувач ЗСУ і нинішній посол України у Великій Британії генерал Валерій Залужний висловив думку, що Україна, за його точки зору, у найближчій перспективі не буде членом НАТО. Цю думку негайно "розтащили" різноманітні російські і проросійські пропагандисти, блогери і медіа. Але генерал мав на увазі зовсім інше. Він мав на увазі, що Україні з її нинішнім бойовим досвідом участь у структурі НАТО з його застарілими військово-політичними інституціями і фактичною неможливістю реагувати на оперативні загрози, робити нічого. Скоріше - блоку НАТО треба підтягуватися за своїм рівнем і стандартами до стандартів України.

​У Нью-Йорку відбулося термінове засідання Ради Безпеки ООН, скликане за ініціативою України через різку ескалацію російських обстрілів українських чорноморських портів та цивільних суден. Серія нищівних ударів по портовій інфраструктурі Одещини та атаки на торгові кораблі у розпал зернового експорту поставили під загрозу світову продовольчу безпеку

Рівно 160 років тому, 20 липня 1866 року, в Адріатичному морі зіткнулися флоти молодого Італійського королівства і майже вінтажної Австрійської імперії. Переміг вінтаж, за допомогою ще більш вінтажного тактичного прийому ще з античних часів - бо інакше не вийшло б взагалі нічого у першій битві новітніх броненосців. Хоча не зовсім першій, але першій битві організованих броненосних флотів.

Президент України Володимир Зеленський офіційно благословив Службу Божу на проведення спеціальної 40-денної операції, яка дає російському диктатору путіну дві альтернативні варіації: або справедливий мир з Україною, або скорботні заходи на 40-й день...

Сьогодні, 21 червня, але 1919 року, 107 років тому, гордість німецького кайзера Вільгельма ІІ, Флот Відкритого моря, здійснив те, задля чого його будували понад два десятки років. Флот Відкритого моря, який здався без бою, самознищився у вічно похмурій, туманній і вогкій калюжі британської бази Скапа-Флоу.

Нинішнє політичне керівництво Польщі на чолі з президентом Каролем Навроцьким спровокувало безпрецедентну дипломатичну кризу, відкрито висловивши жорстке незадоволення державною політикою України щодо вшанування пам'яті борців за незалежність, зокрема воїнів Української повстанської армії (УПА) та інших повстанських організацій.

18 червня 2026 року має всі шанси увійти в підручники історії як день найвидатнішого дипломатичного "тріумфу" Сполучених Штатів за всю історію їхнього існування. У Вашингтоні з небаченим пафосом підписано довгоочікувану угоду про завершення війни з Іраном. Головний трофей цієї кривавої та виснажливої епопеї - Тегеран милостиво погодився розблокувати Ормузьку протоку.

Восени 1904 року "непереможна" Друга Тихоокеанська ескадра російської імперії вирушила у свій епічний круїз на Далекий Схід, щоб героїчно врятувати Порт-Артур від японців. Та з самого початку все пішло якось не так: ще у європейських водах росіяни героїчно обстріляли мирних британських рибалок та два своїх же крейсери.

4 червня 2026 року інформаційний простір сколихнуло чергове звернення президента України, адресоване беззмінному лідеру російського бункерного царства.

На початку літа 1942 року Японська імперія, сп'яніла від власних успіхів після Перл-Харбора та захоплення половини Азії, вирішила, що їй життєво необхідний крихітний і абсолютно непривабливий атол Мідвей.

Сьогодні, 1 червня, виповнюється чергова річниця однієї з найкумедніших — з погляду вищої військової логіки — морських битв в історії. Йдеться про зіткнення 1794 року між флотами Великої Британії та революційної Франції, яке британці пафосно охрестили «Славетним першим червня». Це ідеальний історичний приклад того, як можна блискуче виграти бійку в барі, але при цьому дозволити супернику безкарно винести з цього бару ваш гаманець, ключі та запаси пива.

Сьогодні, 31 травня, виповнюється рівно 110 років з того дня, коли дві найбільші військово-морські потуги світу вирішили з'ясувати, чиї плавучі сталеві гори крутіші. Ютландська битва 1916 року увійшла в історію як наймасштабніше зіткнення дредноутів, апофеоз військово-морської думки і водночас — як найдорожча демонстрація того, що інколи краще просто сидіти вдома.

Сьогодні, 27 травня, світова військово-морська історія відзначає річницю вельми повчальної події. Саме цього дня 1941 року британський Королівський флот завершив епічний квест із перетворення найсучаснішого, найстрашнішого і найдорожчого німецького лінкора «Бісмарк» на ексклюзивну штучну рифову систему на дні Атлантичного океану. Це була грандіозна операція, яка назавжди довела: якщо ти будуєш корабель розміром з невелике місто і називаєш його непереможним, британці обов’язково сприймуть це як особистий виклик.

Травневі візити до Пекіна президентів США та росії Дональда Трампа і володимира путіна остаточно закріпили новий геополітичний статус-кво. Голова КНР Сі Цзіньпін блискуче розіграв дипломатичну партію, продемонструвавши зверхність над обома лідерами. Аналізуючи офіційні заяви та неформальні символи цих зустрічей, стає очевидним: Китай більше не шукає рівноправного партнерства, він непомітно, але твердо диктує умови.

Історія міст рідко починається з чистого аркуша чи з указу одного монарха. Вона проростає крізь століття, залишаючи сліди в літописах, торгових книгах та дипломатичному листуванні. Для Одеси такою точкою відліку, що руйнує імперський міф про "заснування в чистому полі у 1794 році", є 19 травня 1415 року.

Черговий напад "миролюбності", що раптово вразив кремль саме до 9 травня, виглядає так само щиро, як обіцянки забудовника зберегти історичний фасад Одеси.

​Для сучасної Одеси 2 травня вже давно переросла межі просто пам’ятної дати. Це складний вузол, у якому сплелися справжня трагедія, точка неповернення для тодішньої міської ідентичності та один із найпотужніших інструментів інформаційної війни.

Історичний візит короля Великої Британії Карла ІІІ до Вашингтона у квітні 2026 року став не лише символом «особливих відносин» між двома державами, а й критично важливим моментом для зміцнення трансатлантичної солідарності. Виступ монарха перед обома палатами Конгресу США — перший для британського суверена за останні 35 років — чітко окреслив роль Лондона як головного посередника між Європою та Америкою у контексті протистояння російській загрозі.