Через воєнні дії і мінну небезпеку держава не поглиблює підходи до порту Білгород-Дністровський

Порт Білгорода-Дністровського через низку факторів, в тому числі тривалу відсутність днопоглиблення у підхідному каналі, ще до війни фактично припинив роботу. Показники його вантажопотоку з року у рік знижувалися.

Адміністрація морських портів України не проводить роботи з днопоглиблення Дністровсько-лиманському каналі через ризики, які пов’язані з війною, про що розповів очільник АМПУ Олександр Семирга.

За його словами, в першу чергу український морський коридор передбачає спрямування суден до трьох портів Великої Одеси — Чорноморськ, Південний та Одеса, а також функціонування дунайських портів. Відтак суднозаходів до порту Білгород-Дністровський не відбувається. Також в районі підходів до Білгород-Дністровського порту, зокрема у Затоці, тривають постійні російські ракетні удари по транспортній інфраструктурі. "Здійснювати днопоглиблювальні чи будь-які інші роботи там, де не проведено протимінних обстежень і не забезпечено належного рівня безпеки, ми не можемо", – пояснив Олександр Семирга.

Навіть там, де проводиться системна робота з пошуку та знищення мін, трапляються трагічні ситуації. Показовим є приклад із днопоглиблювальним судном на підхідному каналі гирла Бистрого: у межах діючого коридору, за умов проведення заходів із протимінної діяльності, воно підірвалося на російській міні. Судно було затоплено наполовину, і зараз АМПУ працює над тим, щоб його підняти та відновити.

Питання відсутності глибин підхідного каналу у Білгород-Дністровському порту почали порушувати під час аукціонів з приватизації комплексу. Тоді в порту зазначали, що оголошена осадка складає 1,8 метра, тоді як паспортні глибини передбачають 5,5 метрів. Внаслідок цього у 2021 році АМПУ відправила туди два земснаряди на виконання днопоглиблювальних робіт – земснаряд "Скіф" та земснаряд "Дніпровський-5". Роботи розпочали на відмітці 2,6 метра, однак через три роки, тобто у 2024 р., судна вивели з акваторії порту з позначкою 1,8 метра.