Удари по "чорному золоту": як Україна методично знищує нафтову економіку росії

Українські удари по нафтопереробним заводам: серпневий шквал та попередні хвилі

Серпень 2025 року став справжнім "місяцем вогню" для російських НПЗ. Українські дрони вдарили по щонайменше 10 заводах, включно з Новокуйбишевським у Самарській області (3 серпня) та Сизранським (22 і 24 серпня). Новошахтинський НПЗ взагалі згорів вщент. Ці атаки спричинили пожежі та зупинку операцій, змусивши росію скоротити переробку.

Раніше, з початку року, удари були не менш інтенсивними: у січні-лютому постраждали заводи в Туапсе та Волгограді, а навесні – у Рязані та Калузі. За даними Reuters, з початку 2025 року українські сили вдарили по понад 20 НПЗ, що призвело до пожеж і тимчасових зупинок. Ці атаки не випадкові – вони спрямовані на ключові об’єкти, як Роснєфть і ЛУКОЙЛ, які забезпечують 40% російської переробки. Reuters також зазначає, що через ці атаки росія змушена підвищити експорт сирої нафти, щоб компенсувати втрати. 

У серпні змінився характер ударів. Спочатку уражалися ті чи інші установки перегонки нафти відносно невеликими безпілотниками. Це не призводило до масивних руйнувань, і росіяни мали можливість за певний час відремонтувати уражені об'єкти. Але удари по Новошахтинському та Волгоградському НПЗ були завдані, скоріше за все, іншими засобами ураження з більшою боєголовкою - або великими дронами, або навіть ракетами. І ураження цих заводів спочатку супроводжував потужний вибух від "прильоту", який спричиняв пожежу, яку росіяни не могли загасити кілька днів - аж до повного вигоряння технологічних запасів нафти. Тобто, такі удари призводять не просто пошкодження, а повне знищення ураженого нафтопереробного заводу.

Українські удари по нафтопроводу "Дружба": перекриття артерії

Нафтопровід "Дружба" – це ключова артерія для російського експорту нафти до Європи, і Україна не оминула її увагою. У серпні дрони двічі вдарили по станції Унеча в Брянській області (13 та 22 серпня), що призвело до призупинення поставок до Угорщини та Словаччини, а також на НПЗ у білорусі та до балтійських портів. Раніше, у липні, були атаки на інші вузли, як Нікольське в Тамбовській області.

Ці удари не лише порушують транзит і зупиняють морський експорт нафти, а й змушують росію шукати обхідні маршрути, що підвищує витрати. 

Українські удари по нафтовим терміналам порту Усть-Луга

Порт Усть-Луга на Балтиці – це хаб для експорту російської нафти, і Україна вдарила по ньому з особливою силою. У серпні дрони атакували термінали Новатек (24 серпня), спричинивши пожежу та зупинку операцій. Раніше, у січні 2025 року, були удари по інших об’єктах порту, що призвело до зменшення експорту на 10-15%. За даними губернаторів Ленінградської області, атаковано понад 10 дронів, і це вплинуло на глобальні ціни на нафту. Ці атаки підривають російський експорт, змушуючи шукати нові ринки. 

Українські удари по залізничній логістиці: розрив ланцюгів постачання

Залізниця – це хребет російської логістики, зокрема військової логістики, і Україна методично б'є по ній. У серпні дрони вдарили по поїздах з паливом у Криму (26 серпня) та Ростовській області (19-21 серпня), у окупованій частін Запорізької області (19 серпня), знищивши цистерни з паливом та зупинивши рух. Раніше, у липні, були атаки на Каменоломні та Сальськ, де пошкоджено контактні мережі та вагони.

Ці удари порушують постачання палива на фронт та на окуповані території, змушуючи росію використовувати альтернативні маршрути, що підвищує витрати та затримує логістику. 

Загальний обсяг виведеної з роботи нафтопереробки

За розрахунками Reuters, українські удари вивели з ладу щонайменше 17% російської нафтопереробки – близько 1,1 млн барелів на добу. З початку серпня постраждали 10 НПЗ, а загалом з 2024 року – понад 20. WSJ оцінює втрати в 13%, що призвело до рекордних цін на бензин і його дефіциту в регіонах. Зараз росія змушена експортувати більше сирої нафти, щоб компенсувати, але це знижує доходи.  

Наслідки для внутрішньої економіки росії

Зменшення переробки нафти б'є по економіці: бензин подорожчав до рекордних рівнів, з'явився дефіцит у регіонах, зокрема на Далекому Сході. Уряд запровадив заборону на експорт палива до кінця літа, але це не вирішує проблему. Інфляція зростає, а бюджетний дефіцит – 1,7% ВВП – посилюється через втрати в нафтогазовому секторі. Rosstat повідомляє про падіння прибутків нафтових компаній на 20% у першому кварталі, що тисне на соціальні програми.  

Наслідки для російської військової логістики

Для армії це катастрофа: дефіцит палива затримує постачання на фронт, змушуючи шукати альтернативні джерела. Атаки на залізницю та НПЗ порушують ланцюги постачання. Це знижує мобільність військ, а зростання цін на паливо тисне на військовий бюджет. Зараз росія вже шукає імпорт палива з Білорусі, але це не компенсує втрат.  

Наслідки для зовнішньої торгівлі та політики росії

Удари змушують росію збільшувати експорт сирої нафти, але це знижує ціни на ринку та доходи. Індія та Китай, ключові покупці, вже шукають альтернативи через санкції. Politico зазначає, що це підриває політику путіна, змушуючи його все більше залежати від союзників. 

Для мене це виглядає як кінець "нафтової дипломатії" – росія втрачає роль постачальника, стаючи вразливою до глобальних змін. І росія має все менше можливостей диктувати свою волю, базуючись на експорті енергоносіїв - і все це завдяки ураженню нафтової інфраструктури українськими ударами.

У висновку, українські удари – це не випадкові атаки, а стратегічна кампанія, яка виснажує росію економічно та військово. Майже всі ці удари також показали повну неспроможність російської ППО, яка не може відбити атаки відносно нечисленних, повільних і легко вразливих українських дронів. Також ми бачимо, що зараз вся європейська частина росії, аж до Уралу, вже опинилася у зоні досяжності українських далекобійних дронів та ракет. І при фактичній відсутності ППО на стратегічних об'єктах, в тому числі і нафтових, знищення цих об'єктів - лише питання часу, який можна рахувати тижнями і місяцями.

Якщо Київ продовжить, москва опиниться перед вибором: неминуча поразка через енергетичну кризу чи переговори. Але поки кремль тримається, війна триватиме – і нафта ллється не лише в баки, а й у полум’я конфлікту.