Рік тому ЗСУ звільнили острів Зміїний
Рівно рік тому, 30 червня, Сили безпеки та оборони визволили острів Зміїний від російських окупантів. Це стало результатом тривалої операції, яка йшла з початку травня і аж до ганебної втечі окупантів.
Визволення острова дало можливість відновити судноплавство через українську частину гирла Дунаю - Кілійське гирло на півдні Одеської області, залишило росіян без точки впливу та спостереження над півднем України та створило передумови для досягнення "зернових домовленостей" про судноплавство з великих морських портів Одеси, Чорноморська та Південного.
У другій половині червня Україна заблокувала окупаційний гарнізон на Зміїному - як раз після того, як вони зосередили там дійсно багато техніки, в тому числі радари, зенітні ракетні та ракетно-артилерійські комплекси і навіть РСЗВ. Але важкого ударного озброєння чи ЗРК великого радіусу дії там не було. Остання спроба росіян привезти поповнення на Зміїний закінчилася знищенням нового і сучасного судна забезпечення військового флоту - буксиру "Василий Бех" 17 червня. Після цього єдине, що могли зробити росіяни - це ризиковані для них рейси малих швидкісних катерів. Застосовувати проти них протикорабельні ракети нераціонально, але для таких російських катерів завжди є заслужена кара від "Байрактара".
У період з 20 по 30 червня включно Україна завдала по острову Зміїний ряд могутніх ударів ракетами, авіацією, безпілотниками та артилерією. В результаті ми бачили майже щодня новини про те, що по Зміїному завдали чергового удару та знищили там ту чи іншу техніку.
Загалом росіяни опинилися на острові Зміїний у якості заручників-смертників. Вони були заблоковані, без далекобійної зброї у зоні досяжності ствольної артилерії без можливості кудись сховатися - бо на Зміїному немає ані природних укриттів, ані навіть джерел питної води. Російський флот, який теоретично володарює над морем і має подавляючу чисельну перевагу над ВМС України, не мав можливості надати підтримку. Тому що наявні зараз у України протикорабельні ракети у вигляді мобільних берегових пускових установок "Нептун" і "Гарпун" гарантовано могли знищити будь який російський військовий корабель чи навіть ціле з'єднання. Підвозити забезпечення на Зміїний вертольотами під вогнем означало знищення цих вертольотів. А російська авіація ще з березня припинила наближатися до узбережжя Одеської області - через ефективну роботу систем ППО. Єдине, що вони змогли - це декілька разів вгатити ракетами кудись по узбережжю півдня Одесьої області у Ізмаїльскому районі, звідки ЗСУ вели обстріли ворога. Але без жодних результатів.
І тому після чергових ударів, нанесених 29 та вночі 30 червня 2022 року, росіяни були змушені піти на єдине вірне з суто військової точки зору рішення. Ризикувати всім флотом для допомоги Зміїному вони не ризикнули, бо цілком реально боялися, що маленький острів перетвориться не просто на Зміїбаївку, а на справжю Цусіму. Залишати залишки свого гарнізону на вірну смерть, як це робили японці наприкінці Другої Світової - вони теж не хотіли. Тому рано вранці 30 червня відбувся заключний акт битви за Зміїний. Окупанти підірвали всю техніку, яка у них залишилася і спалили всі запаси зброї, спорядження та боєприпасів. А деморалізовані жалюгідні залишки гарнізону вивезли на швидкісних катерах типу "Раптор".
Тому росіян дійсно змусили не просто відступити, а ганебно втекти під загрозою повного знищення гарнізону.
