Що не так з проблемою квитків "Укрзалізниці"

З 1 серпня 2025 року "Укрзалізниця" запроваджує додаткову аутентифікацію для покупки квитків на деякі популярні внутрішні залізничні рейси, зокрема сполучення Київ–Львів, Київ–Одеса, Одеса–Львів, через додаток "Дія" з використанням функції "Дія.Підпис". Це рішення, спрямоване на боротьбу з перекупами та шахрайством, уже викликало неоднозначну реакцію як у суспільстві, так і серед урядовців.

Така додаткова аутентифікація вже давно працює при купівлі квитків на міжнародні напрямки. І запровадження її саме там свого часу не викликало жодного напруження.

Нововведення від "Укрзалізниці"

За офіційною заявою компанії, оприлюдненою наприкінці липня, нові правила стосуватимуться рейсів із високим попитом, де часто фіксуються спекуляції квитками. Відтепер для придбання чи повернення квитків на ці поїзди пасажирам необхідно верифікувати особу через "Дія.Підпис". Купівля через залізничні каси для таких рейсів буде недоступною, що, за словами представників "Укрзалізниці", має зменшити кількість зловживань.

Альтернативою залишаються рейси, де аутентифікація не потрібна, однак вони зазвичай менш комфортні. Наприклад, на напрямку між Одесою і Києвом таким альтернативним маршрутом є поїзд №147/148 сполученням "Одеса - Київ - Житомир", який йде від Одеси до Києва понад 12 годин та не має комфортних кондиціонованих вагонів, в той час як швидкий поїзд "Чорноморець" №105/106, квитки на який можна придбати тепер лише через додаткову аутентифікацію, має нові вагони та йде біля 8-9 годин. Альтернативою на напрямку між Одесою і Львовом є різноманітні додаткові поїзди, а також можливість "впіймати" квитки на поїзди сполученням Одеса - Ужгород, Одеса - Ясіня, Одеса - Чернівці, які йдуть через Львів.

Реакція суспільства

Суспільство розділилося в оцінках нововведення. Частина пасажирів вітає ініціативу, сподіваючись, що це покладе край практикам перепродажу квитків за завищеними цінами. Однак значна кількість українців, особливо старшого віку та тих, хто не має доступу до смартфонів або "Дії", висловлює обурення. У соцмережах з’явилися пости з критикою, де людей називають "відрізаними від транспорту" через вимогу цифрової верифікації. Дехто навіть називає це спробою "загнати людей у стійло цифрового контролю" чи "сегрегацією", наголошуючи на проблемах із доступністю для пенсіонерів і малозабезпечених верств.

Паралельно з’явилися пропозиції від урядовців і громадських активістів щодо альтернатив, таких як верифікація через BankID, що могло б розширити доступ до послуги. Проте ці ідеї поки не знайшли офіційного втілення.

Позиція уряду

Уряд України поки офіційно не коментував рішення "Укрзалізниці", однак окремі представники влади висловили підтримку ідеї боротьби з перекупами. Міністерство цифрової трансформації, яке опікується "Дією", заявило, що платформа готова до навантаження й сподівається, що нововведення сприятиме цифровизації транспортних послуг. Водночас у кулуарах Кабміну звучать застереження про можливу соціальну напругу, особливо в умовах війни, коли доступ до технологій не є універсальним. 

Перспективи та виклики

Запровадження додаткової аутентифікації може стати важливим кроком у боротьбі з нелегальним ринком квитків, який процвітав під час воєнного часу. Проте успіх залежить від того, наскільки швидко "Укрзалізниця" зможе адаптуватися до потреб усіх пасажирів, зокрема тих, хто не використовує цифрові інструменти. Якщо проблема доступу не буде вирішена, це може призвести до нових протестів і погіршення репутації компанії.

Втім, дефіцит квитків на найбільш популярних напрямках пояснюється дуже просто: "Укрзалізниця" не має достатньої кількості пасажирських вагонів. Тому, особливо влітку та у переддень святкових днів, попит перевищує пропозицію. До того ж додаються інші фактори: наприклад, масові перевезення організованих груп дітей, резервування квитків для військових, залучення рухомого складу до евакуаційних та спеціальних рейсів. Навіть відносно масові закупівлі нових пасажирських вагонів за останні 3-4 роки, коли залізниця вже отримала чи скоро отримає 266 вагонів, не вирішує проблему. До того ж, нові та відносно нові вагони подаються у склади "фірмових" та швидких поїздів, на які, як раз, і зосереджений найбільший попит на квитки. А більш старі вагони залучені, переважно, до більш повільних та менш комфортних поїздів, які "Укрзалізниця" зараз називає "альтернативними" маршрутами.

Наразі "Укрзалізниця" обіцяє моніторити ситуацію й у разі необхідності вносити корективи.