Трамп кидає виклик Путіну – розчарування і новий дедлайн
28 липня президент Сполучених Штатів Дональд Трамп, перебуваючи з візитом у Великій Британії, зробив заяву, яка, здається, знаменує переломний момент у його підході до війни в Україні. Стоячи перед журналістами у Вашингтоні, він з ноткою роздратування в голосі оголосив, що остаточно розчарувався у російському лідері Володимирі путіні.
Ця заява супроводжується несподіваним кроком – скороченням раніше встановленого 50-денного терміну для припинення вогню до всього 10-12 днів.
Для мене це виглядає не лише як емоційний сплеск, а й як сигнал глибокого, навіть тектонічного, зсуву в американській політиці останнього часу щодо росії. Також в цьому можна побачити і вплив рішуче налаштованого проти росії та на допомогу Україні британського прем'єра Кіра Стармера. І це ще Трамп не зустрівся з Урсулою фон дер Ляєн, яка є "яструбом" європейської політики щодо росії.
Розчарування, яке дозріло
Трамп, відомий своєю схильністю до особистих дипломатичних зв’язків, не раз хвалив путіна в минулому, називаючи його "сильним лідером" і навіть "генієм" за стратегії, які той застосовував, зокрема, і у 2022 році проти України. Але сьогоднішня заява різко контрастує з тими часами. "Я багато спілкувався з путіним, завжди добре з ним ладнав, – сказав він, – але щоразу, коли ми думаємо, що домовилися, він починає бити ракетами по Києву, вбиваючи людей". Ці слова відображають накопичене розчарування, яке, схоже, сягнуло межі після місяців безрезультатних переговорів.
Трамп натякнув, що знає відповідь на питання, чи готовий путін до миру, і ця відповідь його не тішить.
Для мене це виглядає як визнання, що його віра в особистий вплив на російського лідера виявилася ілюзією. Раніше він давав путіну 50 днів – термін, який сплив би на початку вересня, – щоб домовитися про припинення вогню, погрожуючи тарифами та новими санкціями. Але замість поступок москва лише посилила наступи, зокрема на Донбасі, а також у повітряних ударах по українським містам, від яких руйнуються житлові будинки та гинуть цивільні люди.
Чи був цей дедлайн просто театральним жестом, чи Трамп справді сподівався на результат? Сьогоднішня заява натякає на друге – і також на гірке прозріння.
Новий дедлайн: гра на випередження?
Скорочення терміну до "меншої кількості днів" – це не лише риторичний хід, а й спроба перехопити ініціативу. Трамп не назвав точну дату, але його слова про те, що "я вже знаю, що станеться", свідчать про намір діяти швидше. Визначені Трампом "10-12 днів" не дають точного дедлайну, але такий крок може бути спробою уникнути критики за пасивність. Він явно хоче показати, що не буде чекати, поки путін використає літо для нових наступів, як прогнозувалося раніше.
Однак чи матиме це реальний ефект? Адже російська сторона вже відкинула попередні ультиматуми як "неприйнятні", а джерела в кремлі натякають, що путін бачить у Трампі емоційного гравця, якого можна "обійти". Для мене це підкреслює парадокс: Трамп хоче закінчити війну, яку називає "не своєю", але його методи – від особистих дзвінків до тарифних погроз – досі не змусили москву змінити курс. Скорочення терміну може бути сигналом для союзників у Європі та Україні, що час компромісів скінчився, але без конкретики це виглядає як гра на публіку.
Що далі?
Ця заява кидає тінь на майбутнє переговорів. Якщо Трамп справді готовий до рішучих дій – скажемо, до запровадження 100% тарифів на країни, що торгують із росією, як він погрожував раніше, – це може зруйнувати російську економіку. Але чи готовий він піти на ризик ескалації, враховуючи все ще наявну залежність глобального ринку від російської нафти? А може, це просто черговий епізод у його драматичній дипломатії, де слова важать більше, ніж дії?
До речі, у політиці щодо Ірану Трамп все ж показав, що у певних випадках він готовий перейти від слів до справи. Але тоді всю основну "роботу" виконав Ізраїль, знищивши іранську систему ППО, військове керівництво, наукові кадри та більшість ядерних об'єктів. США ж розбомбили те, що Ізраїль не міг розбомбити самостійно через відсутність відповідних боєприпасів. Але, у підсумку, саме цей останній удар дозволив Трампу заявити, що це самі він остаточно ліквідував іранську ядерну програму. Так само може бути і в Україні - США можуть за фінансової підтримки Європи "накачати" Україну сучасним озброєнням, в тому числі наступальним, дочекаються, поки росія під українськими ударами не втратить остаточно наступальний потенціал - і потім завдадуть якогось нищівного політичного удару.
Для України це момент істини. Президент Зеленський, який уже подякував Трампу за підтримку, тепер має шанс скористатися цим розчаруванням для посилення тиску на Захід щодо зброї та санкцій. Але якщо Трамп справді "відійде" від процесу, як натякав раніше, це може залишити Київ наодинці з агресивним сусідом.
Я бачу в цьому не лише особистий конфлікт лідерів, а й крихке переплетіння амбіцій, економічних інтересів і людських життів. Трамп розчарований, путін непохитний у своїх намірах завоювати Україну, а війна триває. Чи стане цей новий дедлайн точкою неповернення – покаже найближчий тиждень. А поки що залишається відчуття, що світ затамував подих, чекаючи наступного акту цієї драматичної сцени.
