НАТО попереджає про російську загрозу як відволікання уваги від планів Китаю

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай може спровокувати росію на напад на країни НАТО, щоб відвернути увагу світу від власних амбіцій в Азії, зокрема щодо можливого вторгнення на Тайвань. Ця заява, зроблена в інтерв’ю The New York Times, пролунала на тлі зростаючої напруженості у світі та стурбованості щодо військової співпраці між Пекіном і Москвою.

Рютте висловив думку, що якщо лідер Китаю Сі Цзіньпін вирішить атакувати Тайвань, він може звернутися до свого союзника Володимира путіна з проханням розпочати дії проти НАТО в Європі дещо раніше. "Якщо Сі Цзіньпін атакує Тайвань, він, ймовірно, зателефонує своєму молодшому партнеру Володимиру путіну і скаже: 'Я це зроблю, а ти тримай їх зайнятими в Європі, атакуючи територію НАТО'", – пояснив Рютте, назвавши цей сценарій одним із найбільш імовірних у найближчі 5–7 років. Він підкреслив, що такий хід дозволить Китаю діяти в Індо-Тихоокеанському регіоні без значного втручання США та їхніх союзників.

Генсек НАТО також звернув увагу на стрімке зростання військової потуги Китаю, який уже має флот, порівнянний за розмірами з американським, і планує збільшити його до 450 кораблів до 2030 року. За його словами, Пекін активно нарощує ядерний арсенал, плануючи мати до 1000 боєголовок до кінця десятиліття, що свідчить про підготовку до масштабних конфліктів. Рютте додав, що Китай підтримує Росію в її війні проти України, надаючи технології та обходження санкцій, що лише посилює глобальну загрозу.

Щоб запобігти такому розвитку подій, Рютте закликав до зміцнення НАТО, зокрема через співпрацю з країнами Індо-Тихоокеанського регіону, і підняв питання про підвищення витрат на оборону до 5% ВВП для всіх членів Альянсу до 2035 року. Він також наголосив на необхідності зробити атаку на НАТО настільки руйнівною для Росії, щоб Москва навіть не наважилася на такий крок.

Ці заяви викликали змішані реакції. З одного боку, можливо, що Рютте перебільшує загрозу, щоб виправдати збільшення військових бюджетів, тоді як, з іншого, його тривога цілком обумовлення, враховуючи реальну співпрацю між росією та Китаєм і залежність росії від Китаю. На тлі війни в Україні та активізації Китаю в Азії слова генсека додають нових викликів для міжнародної спільноти, спонукаючи до переосмислення стратегій безпеки.