Одеському університету виповнилося 160 років
13 травня Одеський національний університет імені І. І. Мечникова (ОНУ) відзначає 160 років від дня заснування. Один із найстаріших вищих навчальних закладів України, університет відіграє ключову роль у розвитку освіти, науки та культури регіону і країни.
Одеський національний університет був відкритий 13 травня 1865 року (1 травня за старим стилем) як Імператорський Новоросійський університет за указом російського імператора Олександра II. Розташований у місті, яке на той час було важливим економічним і культурним центром, університет швидко став осередком інтелектуального життя. В період 1918-1933 р. навчальний заклад за рішенням радянської влади було розформовано. Але у 1933 році заклад відродили, у статусі Одесього державного університету, а в 2000 році він отримав статус національного. З 1945 року університет носить ім’я видатного біолога, лауреата Нобелівської премії Іллі Мечникова, який навчався і працював в Одесі.
Головний корпус університету - старовинна будівля, зведена за проєктом архітектора А.С. Шашина у 1852-1857 рр. для Рішельєвського ліцею у стилі неоромантизму і дещо нагадує базиліку св. Костянтина у німецькому Трірі. Весь час у будівлі були навчальні заклади, в тому числі в період 1918-1933 рр. - "Інститут народної освіти", який готував вчителів та зберігав деякі ознаки університету.
За 160 років ОНУ підготував десятки тисяч фахівців, серед яких – відомі вчені, політики, письменники та громадські діячі. Університет пишається такими випускниками, як математик Марк Крейн, фізик Георгій Гамов і літературознавець Юрій Івакін. Сьогодні ОНУ об’єднує 12 факультетів, де навчається понад 15 тисяч студентів, і залишається важливим науковим центром України.
Будинок по вулиці Університетській 12 (колишня Єлисаветинська, Щєпкіна) - зараз трьоповерховний, в ньому розташований історико-філософський факультет. Але спочатку це був двоповерховий будинок з квартирами для інспектора, настоятеля церкви, підінспектора, скарбника та секретаря Рішельєвського ліцею, який у 1850-х рр. звів той же архітектор Шашин. Потім, на початку ХХ століття архітектори О. Бернардацці та М.К Толвінський добудували тут третій поверх та реконструювали будинок у ще один навчальний корпус університету.
За роки свого існування ОНУ ім. Мечникова зробив значний внесок у розвиток науки та освіти. Університет відомий своїми дослідженнями в галузі біології, хімії, фізики, а також гуманітарних наук. Науковці ОНУ активно співпрацюють із міжнародними партнерами, беручи участь у проєктах, фінансованих Європейським Союзом, UNESCO та іншими організаціями. Лише за останні 5 років університет реалізував понад 50 міжнародних наукових проєктів.
Відразу за головним корпусом ховається пофарбований у зелений колір корпус хімічного факультету, який зараз готує ще й фармацевтів. Він виходить головним фасадом у невеликий сквер між університетськими корпусами, а бічними фасадами - на вулиці Пастера і Університетську. Його збудували спеціально для фізико-хімічного факультету у 1897-1899 рр. у стилі неоренесансу за проектом архітектора М.К. Толвінського. Будівля відома своїми великими лекційними аудиторіями - Великою Фізичною та Великою Хімічною.
У 2025 році ОНУ увійшов до топ-10 українських вишів за рейтингом QS World University Rankings, що стало важливим визнанням на міжнародному рівні. Ректор університету, професор В’ячеслав Труба, під час урочистої промови зазначив: "Наш університет – це не лише історія, а й майбутнє. Ми прагнемо бути лідерами у підготовці фахівців, які будуватимуть нову Україну".
У старовинному триповерховому будинку на розі вулиць Пастера і Торгової зараз розміщується факультет математики, фізики та інформаційних технологій створений 2019 року шляхом об'єднання фізичного і механіко-математичного факультетів.. Це найстаріша зараз університетська будівля - її почали зводити ще у 1820 році під керівництвом архітектора Ф.К. Боффо, у стилі класицизму як прибутковий будинок І. Фундуклея. В подальшому тут орендував всю будівлю, жив і працював російський генерал-губернатор граф Воронцов, саме тут бував та спокушав його дружину російський поет Пушкін під час так званого "заслання". У 1878 рр. за проектом архітектора Д.Є. Мазірова будинок перебудували, а у 1901 р. під керівництвом архітектора К.М. Попова перебудували ще раз та надбудували третій поверх. Після Воронцова тут були і отель, і жіноча гімназія, і страхове товариство, і інші навчальні заклади, а також житлові квартири. Фізичний факультет університету працював тут в період після Другої світової війни.
Попри поважний вік і численні досягнення, ОНУ ім. Мечникова зіткнувся з серйозними викликами через війну, розпочату росією у 2022 році. Університет зазнав прямих втрат: кілька корпусів, зокрема на Французькому бульварі, були пошкоджені внаслідок ракетних ударів. Значна частина студентів і викладачів виїхала за кордон, а фінансування наукових досліджень скоротилося через економічні труднощі.
Однак університет демонструє стійкість. Завдяки підтримці міжнародних партнерів і держави ОНУ вже розпочав відновлення інфраструктури.
Будівля, де зараз розміщена університетська бібліотека по вулиці Преображенській, 24, була зведена у 1850-52 рр. архітектором Ф.К. Боффо як прибутковий житловий будинок купця Вагнера. Але вже у 1868 р. будинок переобладнали у навчальний корпус. У 1900-1901 рр. до нього прибудували корпус бібліотеки - це зробив архітектор М.К. Толвінський під наглядом О. Бернардацці. Вони ж у 1901-1902 рр. реконструювали фасадну частину під музей мистецтв та розміщення юридичного та історико-філологічного факультетів. Після Другої світової тут ще певний час розміщувався історичний факультет, але з плином часу тут залишилася лише наукова бібліотека університету. Зараз фасад бібліотеки - у аварійному стані.
