"День Суду": кінець епохи тероризму чи початок нової ескалації?
Факти удару: Від планування до виконання
За даними ізраїльських військових джерел, операція, яку охрестили "Атцерет ХаДін" ("День Суду" або " Вогняна Вершина"), була спрямована на будівлю в районі Катара в Досі, де зібралося керівництво терористичної організації ХАМАС для обговорення пропозиції про припинення вогню в Газі. Серед ліквідованих – ключові фігури, такі як Халед Машал, Халіль аль-Хайя, Захер Джабарін, Муса Абу Марзук та Хусам Бадран. Ізраїльські сили заявили, що удар був "прецизійним", з метою мінімізувати цивільні жертви, хоча повідомлення про загибель сина аль-Хайї, Хамама, додають трагічного відтінку.
Ця атака стала першою ізраїльською операцією на території Катару – країни, яка позиціонує себе як посередника в близькосхідних конфліктах, але водночас надає притулок лідерам ХАМАС. Згідно з повідомленнями, США були поінформовані заздалегідь, і навіть видали наказ про укриття для свого посольства в Досі, та авіабази Аль-Удейд, де базуються 10 000 американських військових. Це підкреслює, наскільки тісно переплетені інтереси: Катар – союзник США, але також фінансує ХАМАС, що робить його позицію двозначною.
Ізраїльські ЗМІ, такі як Haaretz і Times of Israel, повідомляють, що удар був самостійною операцією Ізраїлю, хоча деякі джерела натякають на координацію з адміністрацією Трампа. Нетаньягу, відомий своєю жорсткою риторикою, підкреслив: "Це незалежна ізраїльська операція", але в контексті глобальної політики це звучить як дипломатичний маневр, щоб уникнути ескалації з Катаром.
Геополітичний аналіз: чому саме зараз і чому в Досі?
Цей удар не випадковий. Після масакри 7 жовтня 2023 року, коли ХАМАС вбив понад 1200 ізраїльтян, Ізраїль систематично полює на лідерів терористів – від Гази до Лівану та Ірану. Але Доха? Катар – це не поле бою; це розкішний хаб, де лідери ХАМАС жили в п'ятизіркових готелях, отримуючи фінансування терору нафтодоларами. Удар у столиці Катару сигналізує: "Немає більше імунітету". Це відповідь на триваючі атаки та провал переговорів про заручників.
З точки зору стратегії, Ізраїль демонструє технологічну перевагу: прецизійні боєприпаси, розвідка від Шин Бет та IDF, можливо, з елементами кібероперацій. Але ризик величезний. Катар відреагував жорстко, назвавши атаку "боягузливим злочинним актом" і призупинивши посередництво в переговорах про Газу. Це може призвести до дипломатичної ізоляції Ізраїлю, особливо якщо Саудівська Аравія, яка висловила підтримку Катару, втягнеться.
Іран, як спонсор ХАМАС, засудив удар як "надзвичайно небезпечний", що може спровокувати відповідь від Хезболли чи хуситів. Втім, хусити і так постійно обстрілюють Ізраїль, а Хезболла вже зазнала жорсткої поразки від Ізраїлю.
З іншого боку, для Ізраїлю це перемога: ХАМАС фактично обезголовлений, що послаблює його здатність координувати атаки. Як зауважують аналітики, це може прискорити переговори про припинення вогню, бо без лідерів ХАМАС втрачає переговорну силу.
Наслідки для регіону та світу
Економічно Катар – гігант: його газові резерви живлять Європу, а Аль-Джазіра формує громадську думку по всьому Близькому Сходу і навіть більше. Удар може зірвати інвестиції, такі як чемпіонат світу з футболу чи енергетичні угоди. Для США це делікатний момент: підтримка Ізраїлю проти союзника Катару може ускладнити відносини на Близькому Сході, особливо з Трампом, який обіцяє "мир через силу".
Соціальні мережі вибухнули: пости про "кінець ХАМАС" сусідять з засудженнями "ізраїльського терору". Це відображає поляризацію: для одних Ізраїль – герой, для інших – агресор. Але факти говорять самі за себе: ХАМАС – терористична група, визнана такою ЄС та США, і її лідери несуть відповідальність за тисячі смертей.
У висновку, цей удар – не просто військова перемога, а заява про те, що терор не має притулку. Чи приведе це до миру? Сумнівно, бо вакуум влади в ХАМАС може заповнитися радикальнішими елементами. Але в світі, де реальність жорсткіша за будь-яку теорію, Ізраїль показав: краще діяти, ніж чекати. Як сказав би Елон Маск, "майбутнє належить тим, хто діє сміливо". Чи стане це кінцем конфлікту, чи іскрою нової війни – час покаже.
