У середньовічній Акерманській фортеці відтворено одну із закладних плит XV століття
В Аккерманській фортеці успішно відтворили історичну будівельну закладну плиту 1452 року, яка колись прикрашала вежу під назвою Дозорна. Про цю подію повідомив історик Андрій Красножон. Оскільки оригінальний артефакт був втрачений, дослідникам і майстрам довелося виконувати складну реконструкцію, спираючись на збережене зображення цієї плити, датоване 1848 роком. Найближчим часом відтворену пам'ятку планують повернути на її законне колишнє місце.
На реконструйованій плиті фахівці ретельно відновили оригінальний грецький напис, який свідчить про успішне завершення будівництва оборонної стіни. Крім того, на ній викарбувано родинний герб Станчула та офіційний символ Молдавського князівства. За даними дослідників, така геральдика є прямим відображенням політичної ситуації XV століття, коли місто офіційно перебувало під протекторатом Молдавії. Сама ж поява Дозорної башти в архітектурному ансамблі була пов'язана з терміновим посиленням оборони Північного Причерномор'я напередодні історичного падіння Константинополя у 1453 році.
Малюнок 1848 р.
На плиті написано грецькою мовою: "Будову цього муру з божою допомогою завершено. Нехай зійде благословіння твоє, Іісусе Христе, на будівельника! 6960".
"Лівий верхній кут - герб пана Станчула, який через два роки спонсорував будівництво ще однієї вежі в цій фортеці. Праворуч - залишки герба, скоріше за все, Молдавського князівства (голова тура в оздобленні). Грецька - це мова місцевого магістрату того часу. Станчул - володар міста, яке перебувало під протекторатом Молдавії. Тому два герби - поруч, на одній лінії, а мова напису - місцева, не давньослов'янська, яку використовували у Молдавії. Чому побудовано цю вежу саме тоді? Під впливом "турецького жаху", який охопив Причорномор'я напередодні облоги Контантинополя султаном Фатіхом наприкінці травня 1453 р. Облога турками готувалася зазделагідь, і навесні 1452-го на європейському боці Босфору ними зведено фортецю Румелі-Хісар - плацдарм для штурму столиці. Отже, Станчул бачив це і готувався зазделагідь, бо знав, що наступним буде Білгород на Дністрі, і він мав рацію." - пише Андрій Красножон.
Дозорна вежа
Білгород-Дністровська (Аккерманська) фортеця - один із найпопулярніших туристичних об'єктів півдня України. Більшість істориків вважають засновниками фортеці генуезців, які прийшли до Причорномор'я у XIV столітті. Саме вони збудували Цитадель – невелику за площею оборонну споруду з чотирма масивними вежами по кутах, одна з яких не збереглася – обрушилася у Дністровський лиман. Хоча початкові фортифікаційні споруди зводилися ще в XIII столітті з ініціативи татаро-монголів.
Інші фортечні вежі і мури спорудили в XV столітті вже за панування тут Молдавського князівства - вже після того, як розвиток артилерії зробив подібні фортечні стіни безглуздими. Саме тому війська Османської імперії султана Баязида II взяли Білгородську фортецю після короткої облоги 1484 року і майже без руйнувань - вистачило загрози розстрілу кам'яних стін з важких гармат, як із Константинополем. Хоча перед цим фортеця витримала три облоги слабкіших османських армій.
З 1812 фортеця остаточно перейшла під владу російської імперії. У 1832 році фортецю скасували як військовий об'єкт – через непотрібність. Більшість будівель усередині неї місцеві жителі розібрали свого часу на будматеріали. А з 1963 року фортеця набула статусу пам'ятника архітектури. У ній знімають багато історичних фільмів. Фортеця входить до найцікавіших історичних пам'яток України та претендує на включення до списку Всесвітньої спадщини Юнеско. Її постійно реставрують, а також зміцнюють північні стіни і вежі, що "повзуть", на самому березі Дністровського лиману.
Дозорна (Сторожова) вежа знаходиться на розділовій стіні між Цивільним та Військовим дворами. Це одна з найвищих будов фортеці. Є в неї й інша назва – Вежа-сховище. У цій вежі єдиний вхід на рівні другого поверху. На кожному ярусі розташовувалися стрілецькі бійниці.
Після скасування фортеці 1832 року вежа швидко занепала. Місцевими жителями було розібрано внутрішні дерев'яні міжярусні перекриття і ґрунтове засипання стало набирати вологу. Декілька десятиліть вистачило для того, щоб кладка дала тріщину. Крім того, грабіжники у пошуках скарбів у 1890 році розібрали частину кладки в основі вежі та влаштували підкоп.
У 1915 році південний фасад Сторожової вежі обрушився внаслідок внутрішнього тиску вологого ґрунтового засипання на стіни.
Дозорна вежа була відновлена в 1927-1928 роках румунськими реставраторами в автентичному вигляді за фотографіями, що збереглися. Реконструкцію було проведено з урахуванням її первісного вигляду. Архітектор подбав про відновлення не лише втрачених стрілецьких бійниць, а й порожньої ніші від закладної плити. Під час робіт 1928 року на рівні підлоги першого ярусу під завалами було виявлено бочки з чорним порохом, загальною вагою 700-800 кг, та залишки запасів проса.
2021 року над воротами фортеці під керівництвом історика Андрія Красножона відновили дві її заставні дошки, втрачені ще в XIX столітті - це репліки-копії дошки з гербом Молдавського князівства початку XV століття і дошки з гербом султана Селима III за 1796, встановленої після останньої модерн.
Пропонуємо подивитися знятий редакцією "Південного Кур'єра" відеоролик про фортецю в Білгороді-Дністровському, знятим з висоти пташиного польоту на висоті до 400 метрів 2021 року під час одного з концертів у стінах фортеці під музику Найджела Сіммонса.
