"Сколь веревочка не вейся..." (ну, а далі ви знаєте)

Сергей Стеблиненко | Середа, 11 жовтня 2023, 11:11

Служба безпеки України дізналася імена зрадників, які навели російський "Іскандер" 5 жовтня на село Гроза у Харківській області. Ними виявилися два місцеві мешканці, які перейшли на бік окупанта під час окупації регіону.

"Сколь веревочка не вейся..." (ну, а далі ви знаєте)

Так, 30-річний Володимир Мамон та його молодший брат 23-річний Дмитро Мамон за сприяння ворогу отримали "посади" у лавах окупаційного "управління внутрішніх справ військово-цивільної адміністрації Харківської області". Там одного з них призначили "водієм конвойної групи", іншого – "інспектором дорожньо-патрульної служби".

Напередодні звільнення села зрадники разом із сім'ями виїхали до росії, де продовжили працювати на користь держави-агресора. Вони продовжували спілкуватися із деякими місцевими мешканцями і під виглядом дружніх розмові випитувати дислокацію ЗСУ та про масові заходи на території регіону.

Починаючи з жовтня цього року, обидва фігуранти розпочали збирати інформацію щодо запланованого перепоховання загиблого українського захисника в селі Гроза. При цьому вони були свідомі того, що унаслідок ворожої атаки можуть загинути мирні мешканці, включаючи їхніх знайомих з села Гроза та тих, хто надавав їм інформацію.

Отримавши точну адресу та час проведення цього мирного заходу, Володимир Мамон передав ці дані російським окупантам.

Отриману інформацію російські військові використали для точного удару по українському селу з використанням оперативно-тактичного ракетного комплексу "Іскандер-М". Як наслідок, в результаті повітряної атаки Російської Федерації загинуло 53 мирних жителі, серед яких була і малолітня дитина.

На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки склали обом фігурантам підозри за ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 111 Кримінального кодексу України. Крім того, злочинні дії Володимира Мамона додатково кваліфіковані за ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 438.

Чим, кате, виправдовуєш себе,
Коли малу дитину ти вбиваєш?
Бо в тебе теж дитина ж рідна є,
Про неї в час кривавий ти згадаєш?
Про те, як любиш ти свою дитину -
В тобі й цього немає від людини?!
Чим, кате, виправдовуєш себе,
Як надсилєш смерті українцям?
За гріх тяжкий розплата не мине
Всім білим світом проклятим ординцям!
Як злочин коїш за чиїмсь наказом
То з ним відповідатимеш ти разом!
Чи думати не можеш зовсім ти,
Лише навчився кнопки натискати?
Ти служиш тьмі, неправді і біді,
Дітей своїх майбутнє вбив ти, кате!
Ти думаєш, що судний день далеко?
Та вже чорти тобі готують пекло!