Чим небезпечна для Одеси нова криза в Придністров'ї (ВІДЕО)
За останні два-три тижні у сусідній з Одеською областю Молдові відбулося стільки цікавого, що про це таки слід трохи розказати.
Видима частина айсбергу почалася 9-10 лютого, коли під час ракетного удару російські ракети порушили повітряний простір Молдови та Румунії. Незважаючи на те, що Румунія є членом НАТО, інцидент вирішили "проковтнути" - тому що навряд чи росія навмисне планувала атакувати НАТО. А ось що вона дійсно робила, так це прокладала курс ракет таким чином, щоб вони з моря входили в повітряний простір України біля узбережжя Одеської області, потім летіли на північ буквально по краю Одеської о ласті на кордоні з невизнаним Придністров'ям - щоб їх не збивали, побоюючись падіння удамків на територію цього контрольованого росією анклаву. Так ракети долітали мацже без перешкод аж до Чернівецької області і далі, до Львова.
Відразу після ракетного інциденту пішов у відставку уряд Молдови. Виконувати обов'язки прем'єра, а потім і став ним 16 лютого Дорін Речан, силовик з міністерства внутрішніх справ та радник президента Майї Санду з питань безпеки. Це демонструє політичний курс Молдови на більш жорстку позицію щодо відстоювання своїх національних інтересів. Тим більше, що у квітні відбудуться місцеві вибори у Гагаузській автономії, яка знаходиться під значним російським впливом. А сама ж росія почала розхитувати ситуацію у Придністров'ї.
Починаючи з 9 лютого майже одночасно і президент Молдови Майя Санду, і спікер української РНБО Олексій Данілов оприлюднили інформацію про те, що росія готувала державний переворот у Молдові. Для цього росіяни планували залучити своїх силовиків, задіяних у ліквідації наслідків землетрусу у Туреччині. Вони за підтримки місцевих проросійських елементів повинні були захопити аеропорт Кишинева та зробити його базою для перекидання на літаках інши російських сил та встановлення у Молдові нової влади, складеної з прихильників Росії. Наприклад, на чолі з екс-президентом Ігорем Додогом.
План чудовий, але є два зауваження. Перше - жоден російський літак не долетить до Кишинева, тому що його знищитьь українська ППО. Друге - якщо про цей план одночасно публічно говорять вищі політичні діячі двох країн, то цей план вже викрито та знешкоджено.
Тому на росії паралельно знову почали тиск на Одеську область. Це мало у собі одночасно невеликі за обсягом ракетні удари по узбережжю Одеської області, бомбардування острова Зміїний у лютому та заяви різноманітних пропагандистів про російські плани захоплення Одеси. Адже без контролю над південною частиною Одеської області чи власне Одесою всі плани росіян мати зв'язок з Придністров'ям - це просто порожні балачки та прикре самогубство. Та ми розуміємо, що російська армія вже не має ніякого наступального потенціалу та відкинута на південному напрямку за Дніпро - і там росіяни намагаються втриматися від відступу чи втечи спочатку до, а потім з Криму, чого ж там казати про наступ на Одесу... З моря ж російський флот атакувати Одесу та висаджувати десант не може - тому що єдиний корабель, який міг підтримати десант - на дні морському, чверть десантних кораблів або знищена, або виведена з ладу ще майже рік тому в Бердянську, а залишки чорноморського флоту росії - це просто флотилія ракетних канонерок, яка боїться наблизитися ближче ніж 150 км до берегів Одеської області через загрозу українських протикорабельних ракет. Тому небезпеки справжнього російського наступу на Одесу і далі на з'єднання з Придністров'ям - немає.
Але у самому Придністров'ї та на росії таки почали напружувати ситуацію, заявляючи про, буцімто, підготовку України до вторгнення у Придністров'я та ліквідації невизнаної території. Олії у вогонь підливають і заяви молдавських політиків, які звертаються до ООН та Євросоюзу з вимогами забезпечити вивід російських військ з Придністров'я та одночасно кажуть про право України дати силову відповідь на будь-які антиукраїнські дії самих придністровців.
І тут нам потрібно розуміти одну дуже просту річ. Молдова може скільки завгодно заявляти про плани виведення російських військ з Придністров'я, але сама вона не має достатньо сил для силового вирішення проблеми. Адже збройні сили Молдови за кількістю та технічно формально слабші за придністровські формування - хоча б тому, що армія Молдови не має танків. А ось вирішити придністровську проблему чужими руками керівництво Молдови не проти - і як би цинично це б не звучало, руками України чи руками НАТО.
Україні також не вигідно першою починати вторгнення в Придністров'я - щоб самій не ставати агресором. Інша справа, що Придністров'я саме або під тиском росії почне якісь агресивні дії проти України чи Молдови. У першому випадку зосереджені зараз в Одеській області сили ЗСУ можуть за кілька годин впоратися з придністровськими формуваннями - але тою чи іншою ціною появи ще одного фронту. Тому нинішня ситуація, за якої війни у Придністров'ї немає, але на контроль кордону вимушено виділені певні сили ЗСУ - це найкращий на даний момент варіант для України.
Самому Придністров'ю також вигідно збереження статусу кво. Тому що будь-яка провокація, будь-яка зміна балансу сил негайно призведе до ліквідації невизнаної території і, відповідно, до втрати тамошніми лідерами влади та впливу.
Навіть росії, як не дивно, також вигідно збереження ситуації. Хоча б тому, що Придністров'я відволікає на себе певні сили ЗСУ, які при їх появі на фронті - можуть негайно змінити баланс сил та призвести до великої поразки росіян. Тому росія буде до останнього напружувати ситуацію, але не доводити її до відкритої війни і появи нового фронту. Тому що підтримати Придністров'я росія не зможе, наявні там російські підрозділи нечисленні та малобоєздатні. А ось відволікти на себе якнайбільше українських підрозділів - це і є головна задача росії на Дністрі. В тому числі і шляхом так званих "зборів" місцевих мешканців до так званого "миротворчого" контингенту, а також шляхом організації у Кишиневі антиурядових мітингів, на які зібрана проросійська масовка.
Але при всьому при цьому у Придністров' можливі ті чи інші провокації, які можуть пройти ескалацію до чогось більшого. Притому що відстань від Придністров'я до Одеси - всього 60-70 км. Але повномасштабного військового протистояння тут не буде - тому що це не вигідно жодній зі сторін. А всі спроби розхитати ситуацію - то просто російська пропаганда та інформаційна спецоперація з метою відволікти на Придністров'я сили ЗСУ, не доводячи це до повномасштабного фронту - щоб відтягнути свою остаточну поразку. Не більше. І саме так слід розуміти все те, що там зараз відбувається.
