«Я запросив вас, панове, на те, щоб сказати вам пренеприємну звістку…» (Микола Гоголь «Ревізор», ява перша, репліка перша)
Хоча ще йде страшна війна і згідно з діючим законодавством виборчі перегони під час військового становища неможливі, деякі місцеві партійні осередки вже почали мірятися членами, вибачайте, партій, а не тим про що ви подумали.
Все почалося з того, що до обласної дитячої лікарні привезли благодійну допомогу. В наші буремні часи це досить звичайна подія, що відбувається майже кожен день. Але цього разу крім керівника благодійного фонду до медичного закладу приїхали керівники міського та обласного осередків однієї парламентської партії у супроводі журналістів. Чесно кажучи, хай би собі привозили безкоштовну допомогу щодня, навіть заради піару, якби…
Якби за цими благодійниками не з’являлись представники другої політичної сили і не почали ретельно перевіряли супровідні документи та сертифікати якості урочисто вручених подарунків. Після цього почалося те, що вже інший герой Гоголя з «Мертвих душ» назвав «ех, пішла писати губернія».
Якщо вірити (я цього робити не поспішаю) одеським ЗМІ, які належать третій партії, шприци, вітаміни, памперси, тести на коронавірус і антисептики — виявилися з вичерпаним терміном придатності. Причому більшість — ще у 2021-2022 роках.
Хто винен у цьому піарівському балагані – ті, котрі не перевірили термін придатності чи ті, що скористалися їх прорахунком? А може ті, що почали розповсюджувати поки що не перевірену контролюючими органами інформацію? Не знаю, але можу впевнено сказати, що наступна виборча компанія буде самою бридкою, брудною та огидною за всю історію незалежності країни.
Схоже, жодна політична сила не збирається «грати за правилами» і навіть виконувати вимоги діючого законодавства.
Випадок з «благодійниками» зовсім не поодинокий – учора активісти за допомогою лома зірвали ордени Леніна і зірку міста-героя з пам'ятника «Крила перемоги» на площі 10 Квітня. Звісно, Леніна треба було прибрати, але не таким варварським способом. Людей, що це здійснили, ніхто не уповноважував і вони це робили виключно з власної ініціативи. Це явна недоробка місцевої влади, котра викинула з одеських вулиць на смітник нобелевського лауреата, засудила на страту бюст всесвітньо відомого поета, але залишила висіти на почесному місті справжнього ката українського народу. Крім того замість цього полу-калмика полу-шведа можна було завчасно виготовити стели з прізвищами одеситів, що віддали життя за Батьківщину на фронті чи загинули від російських ракетних обстрілів. Тоді б сам пам’ятник знайшов зовсім новий більш сучасний сенс.
Я зовсім не проти благодійності чи дій активістів – все це повинно бути «в сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій», як заповідав нам великий Кобзар. Але ж способи здійснення своїх мрій повинні знаходитися у правовому полі та бути зрозумілими не тільки тим, хто це робить, але й тим, хто живе з ними в одному місті, одній країні, на одному континенті, на одній планеті.
P.S. В західних ЗМІ з’явилася новина – наче Франція зібралася підтримати шкідливу для України «мирну» пропозицію Китаю та Бразилії. Починаю хвилюватися за пам’ятник одеському Дюку, бо лом у активістів поки що ніхто не відібрав.
