Як кримські татари Москву спалили

24 травня 1571 року Кримський хан Девлет Ґерай з військом підійшов до Москви. Війська хана пограбували та спалили московські посади та Земляне місто.

Вогонь також перекинувся на Кремль: згорів Опричний двір та палац царя, в пожежі загинув від поранення головнокомандувач московського війська князь Іван Більський. Місто згоріло за всього кілька годин.

Цю пожежу вважають найбільшою у московській історії аж до 1812 року. Внаслідок пожежі, епідемій та опричники населення Москви скоротилося приблизно зі 100 тисяч до 30 тисяч людей.

Не маючи осадних знарядь, в укріплені кам'яними стінами Кремль і Китай-город Девлет Ґерай не увійшов і наступного дня відступив.

Конкретно цей похід був спровокований порушенням васальної присяги Московії Кримському ханству. Ще 1561 року московити «отримали грамоту константинопольського патріарха» (яка виявилась фальшивою), що стверджувала права Івана IV на царство. На 1563 рік відносини між Московським царством і Кримським ханством остаточно погіршились, що призвело до низки воєн, у яких до 1571 року включно війська московського царя Івана Грозного зазнали нищівної поразки - оскільки займалися опричніною, а не реальною війною.

Справа у тому, що початково кримський хан просто планував покарати московського царя походом, взяти здобич (ясир), як треба пограбувати - і податися назад. Але через вкрай низьку боєздатність московитів Девлет Ґерай дійшов до самої Москви і там завдав ще одної поразки московитам.

Внаслідок розгрому Москви Іван IV змушений був клястися у вірності та знову платити данину кримському ханові, віддати йому Астрахань та заручників. Також Іван IV відмовився від титулів царя та спадкоємця Другого Риму.

Хоча вже наступного 1572 року вже Іван ІV зміг розбити кримського хана, але це вже інша історія у давньому протистоянні двох уламків Золотої Орди.