Оперативна ситуація 19 вересня: росіяни заблоковані в Херсоні, а на морі відступили до Севастополя (ВІДЕО)
В Одесі та області минулі вихідні пройшли без обстрілів, лише декілька раз була повітряна тривога. Одеська область залишається тиловим регіоном, який лише зрідка росіяни намагаються обстріляти ракетами - без успіху для себе..
На східному фронті ми бачимо одночасно дві різні ситуації. На Харківському напрямку ЗСУ продовжують закріплюватися на досягнутих позиціях та потроху просуваються вперед на схід від Куп'янська. А у Донецькій області намагаються наступати, навпаки, росіяни - при чому отримують відсіч та тікають. І, скоріш за все, росіяни вже намагаються зробити тут "заградотряды", спеціально кажу так, щоб було більш зрозуміло. Самі росіяни там скрізь - під точними ракетно-артилерійськими ударами по штабам, базам зосередження та складам.
Набагато більше зараз відбувається на південному фронті. На перший погляд, за відсутністю офіційної інформації, там знову затишшя. Але, за словами президента України, режим інформаційної тиші означає, що активні дії ЗСУ на херсонському напрямку продовжуються.
За даними Інституту вивчення війни, зараз росіяни на південному фронті скрізь відступають. І головні їх зусилля там направлені на те, щоб зробити свій відступ організованим, а не панічною втечею, як це було кілька днів тому під Балаклеєю, Куп'янськом та Ізюмом. Експерти Інституту вважають, що за кілька тижнів окупанти самі відступлять з Херсону або дезорганізовані залишки їх військ капітулюють там.
На морі росіяни через штормову погоду станом на ранок 19 вересня залишили лише один ракетний корабель - фрегат "Адмирал Макаров". Інші їх надводні ракетні кораблі - корвети типу "Буян-М" нездатні діяти у морі навіть у невеликий шторм. А другий фрегат "Адмирал Эссен" з кінця серпня стоїть на ремонті. Але вдень 19 вересня, як мінімум, один з цих корветів все ж вийшов у море. Також у морі перебувають 3 великі десантні кораблі, та безпосередньої загрози від них немає.
За останній тиждень росіяни різко збільшили кількість ракетних ударів, спрямовуючи їх по цивільній критичній інфраструктурі. Зокрема, це удари по ТЕЦ у Харкові, по гідротехнічним спорудам Карачуновського водосховища у Кривому Розі, а також удар по Південноукраїнській атомній електростанції минулої ночі. Ракета розірвалася у 300 метрах від ядерних енергоблоків та завдала шкоди допоміжним спорудам атомної електростанції. Втім, точкові удари по звичайній електроенергетиці швидко ремонтують. А ось ракетний обстріл атомної електростанції може нести фатальні наслідки не лише для України, а й для всієї Європи та самої росії.
Україна продовжує отримувати міжнародну підтримку. Я зараз окремо, без деталей, скажу про перемовини про постачання винищувачів та інших бойвих літаків та танків з США. Скажу про можливість прийняття резолюції ООН, яка дозволить передати на відбудову України заблоковані російські валютні резерви - не менше 300 мільярдів доларів.
На фоні цього ще раз наголошу на те, що кілька днів тому путін зазнав нищівної зовнішньополітичної поразки. Лише на саміті Шанхайської організації співробітництва лідери інших країн Азії не менше шести разів символічно плюнули путіну у обличчя, а він навіть не утерся, а обтік та проковтнув. А сьомим плювком став перехід Вірменії у її зовнішньополітичній васальній залежності від росії до США - у надії урегулювати вірмено-азербайджанське протистояння. Організація ОДКБ на чолі з росією виявилася недієздатною - тому що коли у Вірменії виникла проблема, то росія замість того, щоб надати підтримку та захистити того, кого називала союзником, просто кинула його. Запам'ятайте, коли росіяни кажуть, що вони своїх не бросають - це тому, що вони своїх обов'язково кидають.
