Ядерна зброя для України: наскільки реально
Для початку розглянемо, як Україна свого часу відмовилася від ядерної зброї, маючи третій за кількістю ядерний арсенал у світі.
Всі подробиці у нашому відеоогляді.
Кількість ядерної зброї у 1991 році
Після розпаду СРСР Україна опинилася серед країн, що володіли великим ядерним арсеналом. На її території знаходилося близько 1700 стратегічних ядерних боєголовок і 2500 тактичних ядерних боєприпасів, що робило Україну третьою за кількістю ядерної зброї у світі після США та росії.
Носії ядерної зброї
Україна мала велику кількість засобів доставки ядерної зброї, включаючи 176 міжконтинентальних балістичних ракет (МБР), таких як РС-22 (SS-24 "Скальпель") і РС-18 (SS-19 "Стилет"). Крім цього, було 44 стратегічні бомбардувальники Ту-95, Ту-160 і Ту-22, здатні нести ядерну зброю.
Проблеми у разі збереження ядерної зброї
Збереження ядерного арсеналу поставило б перед Україною низку складних проблем:
- Фінансові витрати: обслуговування та модернізація ядерної зброї вимагали б величезних коштів.
- Міжнародна ізоляція: Україна могла б стати ізольованою від міжнародної спільноти, якщо б вона відмовилася від роззброєння, оскільки зберігати ядерний арсенал без світової підтримки було б складно.
- Технічна залежність: багато аспектів ядерної зброї, зокрема обслуговування ракетних систем і боєголовок, залежали від росії, що робило б Україну вразливою у випадку погіршення відносин.
- Військова залежність: центри управління ядерною зброєю, в тому числі й знаменитий "ядерний чемоданчик" з "червоною кнопкою" знаходилися у росії.
Будапештський меморандум 1994 року
5 грудня 1994 року Україна підписала Будапештський меморандум разом із США, Великою Британією та росією. Основні положення документа передбачали, що:
- Україна відмовляється від ядерної зброї та приєднується до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї як держава, що не володіє ядерною зброєю.
- Держави-гаранти зобов'язалися поважати суверенітет та незалежність України, утримуватися від застосування сили та економічного тиску проти неї.
- Гарантувалася територіальна цілісність України.
Процес ліквідації ядерної зброї в Україні
Процес роззброєння почався у 1994 році після підписання Будапештського меморандуму. До 1996 року Україна повністю передала всі стратегічні ядерні боєголовки росії для їх утилізації. Тактичну ядерну зброю було передано росії раніше, до травня 1992 року. Міжконтинентальні балістичні ракети та стратегічні бомбардувальники були ліквідовані або передані росії. Цей процес став одним із найбільш успішних прикладів ядерного роззброєння в світі.
Відмова України від ядерної зброї стала важливим етапом у зміцненні глобальної безпеки, але питання дотримання гарантій, наданих їй згідно з Будапештським меморандумом, залишається актуальним і досі. Адже саме одна з держав, які гарантували безпеку та територіальну цілісність України в обмін на її ядерне роззброєння - веде зараз агресивну війну проти України з метою знищення як її державності, так і повної асиміляції або знищення українців як народу. Так, це росія.
І саме надважка ситуація на фронті, обмеженість західної військової допомоги спричинили актуалізацію питання відновлення ядерної зброї для України у жовтні 2024 року. Приводом для цього стала розмова президента України Володимира Зеленського з екс-президентом і кандидатом у президенти США Дональдом Трампом, у якій прозвучали два варіанти гарантії безпеки України - або вступ у блок НАТО якнайшвидше, або можлива наявність ядерної зброї.
Публікація в німецькому виданні Bild
Після цього німецьке видання Bild, посилаючись на неназваного українського чиновника, повідомило про можливі плани України щодо створення ядерної зброї у разі подальшої агресії росії та за умови, якщо Україна не стане членом НАТО. Ця інформація викликала значний резонанс і стала предметом дискусій серед експертів та політиків. Але слід звернути увагу, що автором цієї публікації є журналіст Юліан Рьопке, який неодноразово допускав маніпуляції та фейкову інформацію у своїх матеріалах, а саме видання має репутацію "жовтої" преси.
Заява президента України
У відповідь на публікацію в Bild президент України Володимир Зеленський категорично заперечив будь-які плани щодо створення ядерної зброї. Він підкреслив, що Україна залишається відданою принципам нерозповсюдження ядерної зброї та дотримується своїх міжнародних зобов'язань. Заява президента є ключовою для розуміння офіційної позиції України з цього питання.
Технічні можливості і проблеми України у створенні ядерної зброї
Створення ядерної зброї – це надзвичайно складний і ресурсомісткий процес, який вимагає значних наукових, технічних і фінансових ресурсів. Україна має величезний науковий потенціал та значні технічні можливості у цій сфері, оскільки колись володіла третім за величиною ядерним арсеналом у світі. Однак, після розпаду Радянського Союзу значна частина цього потенціалу була втрачена, а інфраструктура для виробництва ядерної зброї була демонтована. Відновлення такого виробництва потребувало б тривалих зусиль і значних інвестицій.
Крім того, створення ядерної зброї супроводжується низкою технічних проблем, таких як збагачення урану, виробництво плутонію, розробка ядерних боєголовок та систем доставки. Для вирішення цих проблем необхідні висококваліфіковані фахівці та сучасне обладнання, яких в Україні може бути недостатньо.
Якщо взяти до уваги носії ядерної зброї - то Україна раніше виробляла міжконтинентальні балістичні ракети. Можливо це зараз чи ні - невідомо. Але збільшення дальності наявних оперативно-тактичних балістичних та крилатих ракет, що виробляються в Україні у комплексах "Грім" та "Нептун", теоретично, дає можливість розглядати їх як носії ядерних боєголовок - по аналогії з російськими ракетами "Іскандер".
Політичні обмеження для України для створення ядерної зброї
Створення ядерної зброї в Україні суперечить її міжнародним зобов'язанням, зокрема Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, до якого наша держава приєдналася майже негайно по відновленню незалежності. Відновлення ядерного статусу України призвело б до значного погіршення відносин з міжнародною спільнотою і могло б спровокувати нову гонку озброєнь. Хоча фактично така гонка озброєнь вже є.
Крім того, створення ядерної зброї не гарантує безпеки України, а навпаки, може зробити її мішенню для ядерного удару з боку інших ядерних держав. Також, наявність ядерної зброї може спровокувати внутрішню нестабільність і посилити конфлікт з росією.
Аналіз наявної інформації дозволяє зробити висновок, що відновлення ядерної зброї в Україні є малоймовірним сценарієм. Офіційна позиція української влади, технічні труднощі та політичні обмеження свідчать про те, що Україна не зацікавлена у відновленні свого ядерного статусу.
Хоча обговорення теоретичної можливості відновлення ядерної зброї для України є політичним інструментом, який демонструє США і країнам Європи складність положення, яке стимулює українське суспільство навіть до таких крайніх заходів для гарантій безпеки у майбутньому.
Публікація в німецькому виданні Bild, швидше за все, є спробою маніпуляції громадською думкою і не відображає реальних намірів українського керівництва.
Основним пріоритетом для України залишається звільнення своїх територій і забезпечення своєї безпеки за допомогою міжнародної підтримки та зміцнення власного оборонного потенціалу. І найкращим варіантом гарантій безпеки на довгострокову перспективу для нас є як раз вступ у блок НАТО і включення України до системи колективної безпеки Північноатлантичного альянсу.
