ЗСУ наступають на Білгородську область росії

Початок операції
19 березня президент України Володимир Зеленський офіційно підтвердив проведення операції в Білгородській області, зазначивши, що Сили оборони діють на випередження, щоб запобігти новим спробам прориву українського кордону. 21 березня Повітряні Сили ЗСУ завдали удару по пункту управління прикордонної застави в Глотово, що стало одним із перших підтверджених епізодів наступу. За даними Інституту вивчення війни (ISW), українські війська просунулися вглиб регіону, а російські джерела повідомляли про складне протистояння.

26 березня стало відомо, що ЗСУ атакували позиції поблизу сіл Демидівка та Прилісся Краснояружського району, на межі Білгородської та Курської областей. На росії стверджували, що відбили наступ, але геолоковані кадри свідчили про просування українських сил через першу лінію оборони та бої в населених пунктах.

Також російська влада Білгородської області почала евакуацію свого населення з Краснояружського району.

Розвиток подій на початку квітня
На початку квітня бойові дії в Білгородській області посилилися. 4 квітня українські війська раптово атакували позиції біля чотирьох сіл, використовуючи мобільні штурмові групи, які змогли пройти вглиб території, поки російські сили зосередилися на ударах по інженерній техніці. За даними аналітиків, ЗСУ намагалися прорвати кордон у кількох точках, що свідчить про систематичний підхід до операції.

7 квітня Зеленський у вечірньому зверненні знову підтвердив присутність українських сил у Білгородській області, наголосивши, що "війна повинна повертатися туди, звідки вона прийшла". Це підкреслює стратегічну мету операції – не лише послабити російські позиції, а й створити тиск на Кремль, змусивши його перекидати резерви з інших напрямків.

Основною метою наступу в Білгородській області є відволікання російських сил від основних фронтів в Україні, зокрема на Донбасі, а також демонстрація здатності ЗСУ вести активні дії на території ворога. За оцінками, операція дозволила Україні тимчасово захопити кілька ділянок, хоча до кінця березня російські війська, за підтримки елітних підрозділів та частин армії КНДР, посилили тиск на українські позиції в сусідній Курській області, що вплинуло на динаміку боїв.

Незважаючи на певні успіхи, операція в Білгородській області залишається обмеженою за масштабами. При цьому російська сторона активно використовувала пропаганду, заперечуючи просування ЗСУ, але кадри боїв і повідомлення незалежних джерел підтверджували активність українських сил.

Наступальні дії ЗСУ в Білгородській області у другій половині березня та на початку квітня 2025 року стали частиною ширшої стратегії України з перенесення війни на територію росії. Хоча операція не призвела до значних територіальних здобутків, вона продемонструвала готовність України до активних дій за межами своїх кордонів, змушуючи росію розпорошувати свої ресурси.