10 місяців війни: як російська армія зазнала величезних втрат (ВІДЕО)

У своєму ранковому інформаційному зведенні Генштаб ЗСУ 22 грудня показав цифру неповоротних втрат російських агресорів  у 100 400 чоловік, 23 грудня їх було вже 100 950, а сьогодні вже значно більше 101 тисячі.

Ми бачимо загальну динаміку російських втрат на основі щоденної інфографіки Генштабу ЗСУ, яка виходить з 16 березня.

Видно, що перші 10 тисяч загиблими росія втратила вже 5 березня - на 11-й день війни. Згодом людські втрати виглядали наступним чином:
20 000 - 15 квітня,
30 000 - 28 травня, 
40 000 - 27 липня,
50 000 - 6 вересня,
60 000 - 2 жовтня,
70 000 - 29 жовтня,
80 000 - 12 листопада,
90 000 - 2 грудня,
100 000 - 22 грудня, 

Таким чином, у перший місяць війни під час масштабного першого наступу росіян по всім напрямкам, росіяни зазнали перших і дуже великих втрат. Згодом протягом першої половини квітня під час оперативної паузи темп російських втрат знизився. Та під час першого великого наступу росіян на Донбасі, коли вони кілька тижнів штурмували Северодонецьк та Лисичанськ, темп їх людських втрат суттєво зріс. Потім з кінця травня і аж до початку серпня масштабних боїв не велося - і за два місяці росіяни втратили ще трохи більш 10 тисяч чоловік.

Починаючи з останніх днів серпня після початку серіїї українських контрнаступів у Харківській і згодом Луганській областях протягом вересня та у Херсонській області у жовтні та на початку листопада одночасно з великим піхотним наступом росіян на Бахмут, кількість російських втрат різко зросла. Якщо з 24 лютого по 6 вересня вони втратили 50 тисяч чоловік, то з 6 вересня вони втратили ще 50 тисяч. В середньому, кожні три тижні росіяни втрачають по 10 тисяч чоловік.

До цього слід додати ще втрати пораненими, які, за статистикою, в 3-5 разів більше втрат загиблими - тобто від 300 до 500 тисяч чоловік чи навіть більше. Це доводить загальну кількість російських втрат до 400-600 тисяч чоловік загиблими та пораненими разом.

Враховуючи загальну чисельність російських кадрових частин сухопутних військ, морської піхоти та повітряно-десантних сил, що були у наявності в сладі збройних сил росії на початок 2022 року приблизно 380-400 тисяч чоловік, можна вважати, що ці кадрові, найкраще підготовлені та найбоєздатніші російські частини зараз повністю або майже повністю знищені. Хоча в склад вказаних Генштабом ЗСУ російських втрат також входять і військові з інших формувань - наприклад, "росгвардії", яка підпорядкована міністерству внутрішніх справ рф та чечні ("кадирівці"), формувань так званих "лднр", та приватних військових компаній (наприклад "вагнер").

Втрати у техніці схожі. 

Візьмемо танки, які є основним засобом для наступу та мобільності на полі бою. Перші 500 танків росіяни втратили 22 березня, трохи менше ніж за місяць війни. Далі ж було так:
1000 танків - втрачено 30 квітня, вже під час першої битви за Донбас.
1500 танків - втрачено 23 червня, через два місяці.
2000 танків - втрачені 2 вересня, через 2,5 місяці.
2500 танків - втратили 11 жовтня, всього за трохи більше місяця, під час наступу ЗСУ у Харківській області.
3000 танків - втрачено 21 грудня, через 2 місяці. Сповільнення втрат танків демонструє перехід росіян до піхотних атак у стилі Першої світової.

Або артилерія, як ствольна так і реактивна, яка зараз є чи не вирішальною силою на фронті. Втрати росіян у артилерії свідчать про успіхи ЗСУ саме у контрбатарейній боротьбі, одному з найскладніших завдань.

Перші 500 установок росіяни втратили аж 17 квітня, це був початок битви за Донбас.
1000 установок - 24 червня.
1500 установок - 8 вересня, під час наступу ЗСУ у Харківській області.
2000 установок - 19 жовтня, під час наступу ЗСУ вже у Херсонській області.
Зараз росіяни втратили більше 2400 установок.

Оголошена на росії мобілізація та зростання на 135 тисяч чоловік кадрового складу армії не вирішують наявну у росіян проблему з комплектацією армії, яка має катастрофічні втрати. Те ж саме з технікою. Росіяни змушені знімати з консервації та вводити до бою стару техніку 1950-1960-х рр. виробництва та навіть часів Другої світової. І все це свідчить про системну поразку росіян на фронті, яку вони не можуть досі визнати і зараз прсто відтягують свій кінець.