Флот Українського Дунайського пароплавства пропонують розподіляти через аукціони: єдина державна судноплавна компанія може припинити роботу
Флот Українського Дунайського пароплавства (УДП) планують розподіляти між приватними вантажовідправниками та експедиторами через відкриті електронні аукціони на платформі Prozorro. Таку модель доступу приватного бізнесу до суден державного підприємства обговорили під час профільного круглого столу в Міністерстві з відновлення, інфраструктури та транспорту України під головуванням заступника міністра Анатолія Тіменка. До дискусії долучилися заступник міністра аграрної політики та продовольства Віталій Головня, керівництво пароплавства, а також представники Європейської Бізнес Асоціації, Американської торговельної палати в Україні та великих аграрних компаній.
Питання перерозподілу державного флоту постало на тлі чергового зростання стратегічної ролі Дунайського портового кластера. Через посилення безпекових ризиків у Чорному морі, обстріли портової інфраструктури та скорочення кількості суднозаходів до портів Великої Одеси експортні потоки знову змістилися на південь Одеської області, де обсяги перевалки в дунайських портах зросли втричі. За цих умов представники аграрного бізнесу виступили з вимогою запровадити аукціонний механізм розподілу доступного тоннажу УДП зі зменшенням розміру лотів та пом'якшенням вимог до вантажів і їхнього зберігання, аргументуючи це необхідністю рівного доступу до державного ресурсу та завчасного планування власної логістики.
Водночас реалізація подібної ініціативи ставить під загрозу саме існування Українського Дунайського пароплавства як єдиної судноплавної компанії України, що залишилася у державній власності та здійснює безпосередню комерційну і перевізну діяльність. Протягом останніх років пароплавство вибудовувало модель комплексного логістичного оператора, який самостійно формує річкові каравани, контрактує вантажопотоки та конкурує з іноземними судновласниками на всій протяжності Дунаю.
Перехід до примусового розіграшу прав на користування тягою і тоннажем через дрібні електронні лоти фактично може усунути УДП від самостійної операторської роботи на ринку фрахту, перетворюючи компанію на номінального власника флоту та сировинну базу суден для приватних трейдерів і посередників, які зніматимуть основну маржу з перевезень.
Під час обговорення в міністерстві представники самого пароплавства прямо вказали на серйозні операційні та економічні ризики аукціонної моделі для судноплавства. На відміну від здачі в оренду нерухомості чи продажу статичного майна, робота річкового флоту вимагає безперервного руху та довгострокового планування завантаження. Запровадження процедур Prozorro з обов'язковими термінами проведення торгів, узгодженням договорів і неминучими блокуваннями через оскарження результатів призведе до розриву логістичних ланцюжків, збільшення тривалості рейсообігу та вимушеного простою суден. У підсумку пароплавство втратить можливість ефективно формувати каравани і нестиме прямі збитки на утримання екіпажів та обслуговування флоту під час бюрократичних пауз між торгами.
У Міністерстві відновлення наразі декларують намір шукати компромісне рішення, яке поєднає довгострокові та короткострокові контракти і врахує інтереси як аграріїв, так і державного перевізника. Як зазначив заступник міністра Анатолій Тіменко, відомство прагне забезпечити конструктивний діалог між операційними можливостями УДП та потребами експортерів для максимального використання потенціалу Дунаю. Проте на тлі паралельних новин про плани пароплавства виставити частину своїх суден на продаж просування аукціонного розподілу решти флоту формує стійку тенденцію до поступового демонтажу державної судноплавної компанії як активного гравця на міжнародному ринку річкових і морських перевезень.