Міжнародні експерти оцінили відновлення транспортної галузі України у 96 мільярдів доларів

Для відновлення транспортної галузі України упродовж наступних 10 років необхідно понад 96 млрд доларів. Це випливає з результатів оцінки збитків і потреб, що виникли внаслідок повномасштабного російського вторгнення (RDNA5), інформують у міністерстві розвитку громад та територій України.

Відомство спільно зі Світовим банком представило результати оцінки збитків і потреб, що виникли внаслідок повномасштабного російського вторгнення (RDNA5). Оцінка RDNA5 охоплює період з 24 лютого 2022 року до 31 грудня 2025 року та є продовженням попередніх чотирьох звітів RDNA.

За оцінками RDNA5, найбільший загальний обсяг потреб у відновленні та відбудові припадає саме на транспорт — понад 96 млрд доларів США на наступне десятиліття. Загальні збитки транспортного сектору оцінюються у 40,3 млрд доларів, а втрати — у 58,9 млрд доларів.

Завдяки RDNA ми маємо комплексну та вичерпну оцінку масштабів руйнувань за чотири роки повномасштабного вторгнення, фінансових потреб і пріоритетів у відновленні на період 2026–2036 років. Це важлива основа для забезпечення ефективності програм міжнародної допомоги та залучення інвестицій. Я дякую командам Світового банку, ЄС та ООН за підтримку наших зусиль у протистоянні викликам», — зауважила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.

За оцінками RDNA5, загальні потреби у відновленні та відбудові на наступні 10 років становлять 588 млрд доларів. Це на 64 млрд доларів більше, ніж рік тому.

Найбільш постраждалі сектори згідно з результатами оцінки:

• житло — 31% від загального обсягу шкоди;
• транспорт — 20,6%;
• енергетика — 12%;
• торгівля та промисловість — 9%;
•  сільське господарство — 6%.

Презентували звіт віцепрем’єр-міністр з відновлення України—міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба та регіональний директор східноєвропейського напрямку Світового банку Боб Сом. Над документом чотири місяці працювала команда Мінрозвитку.

«Масштаб відновлення України не має аналогів у сучасній історії: наші потреби у відновленні на наступне десятиліття вже сягнули 588 млрд доларів. На реалізацію пріоритетних проєктів і програм у 2026 році ми маємо наявне фінансування у 5,8 млрд доларів, проте дефіцит залишається критичним — 9,5 млрд доларів. Найбільший дефіцит фінансування зосереджений у сферах енергетики, житла, транспорту та водопостачання і водовідведення. Відновлення одного сектору неможливе без іншого», — зазначив Олексій Кулеба.

Як зауважується у документі, збитки охоплюють залізничні та дорожні мережі, мости, порти, аеропорти та аеронавігаційну систему України, міський громадський транспорт та пов’язане з ним обладнання. При цьому найбільший вплив зафіксовано у залізничній інфраструктурі, рухомому складі, обладнанні та інших активах (32% усіх пошкоджень).

«Упродовж 2025 року на залізничну систему припадало 90% усіх нещодавно зареєстрованих пошкоджень у транспортному секторі. Збитки географічно зосереджені у Донецькій, Харківській, Запорізькій та Херсонській областях, на які разом припадає понад 60% загальних збитків, і вони майже повністю лягають на державний сектор, за винятком приватних транспортних засобів. Збитки значною мірою пов’язані з порушенням доступу до портів Чорного моря, на які припадає приблизно 60% загальних збитків; з продовженням закриття повітряного простору України, що призводить до втрати доходів від перельотів та становить ще 27% загальних збитків; та зі зниженням експлуатаційних показників залізниць на тлі атак на енергетичні та транспортні активи», — акцентується у звіті.

Додається, що разом пошкодження та втрати значно обмежили доступ до транспортних послуг і логістичних ланцюгів по всій країні, особливо у прифронтових та південних областях, а також впливають на західні прикордонні райони через затори та затримки.

Загальні потреби у відновленні та реконструкції в транспортному секторі оцінюються в 96,3 млрд доларів упродовж 10-річного періоду 2026–2035 років. Потреби зросли на 24,2% порівняно з RDNA4 та є результатом атак на залізниці та порти упродовж 2025 року. Негайні пріоритети містять:

• підтримку безперервності послуг,
• швидкий ремонт частково пошкоджених об’єктів для відновлення функціональності;
• інвестування у захисні та безпекові системи критичної інфраструктури;
• прискорення підготовки та механізмів реалізації проєктів для масштабної реконструкції.

Окрім заходів для ремонту, відновлення та заміни пошкоджених об’єктів у транспортних мережах, інвестиції у відновлення поступово змістяться на орієнтовану на ЄС модернізацію мережі прикордонної інфраструктури, портів Дунаю, залізничних сполучень та сумісних систем. Ці інвестиції будуть структуровані навколо мережі Транс’європейських транспортних мереж (TEN-T) України, її взаємодоповнюваності з Механізмом об’єднання Європи (CEF) та розгортання євроколії в Україні. Постійні зусилля щодо впровадження секторальних реформ є ключовими для розблокування масштабних інвестицій, що підтримуються Інвестиційною рамковою програмою ЄС та України (UIF).