Як президент України вистібав бункерного російського диктатора
Цей виступ став справжнім майстер-класом із дипломатичного тролінгу, нагадавши світові, що навіть на п'ятому році повномасштабної війни українська влада не втрачає почуття гумору, спостерігаючи за відчайдушними конвульсіями сусідньої імперії.
Він підкреслив неймовірні масштаби втрат російських загарбників, які стали втрачати більше особин загиблими, ніж пораненими: "Ми знаємо, що у ваших втратах на фронті 63 відсотки — це вбиті, і лише 37 відсотків — поранені. У ХХІ столітті армії не можуть собі дозволити такого балансу. Далі відсоток вбитих зросте"
Головним лейтмотивом послання стало щире та глибоке здивування тим фактом, що легендарна "триденна" спецоперація якось абсолютно непомітно розтягнулася на понад півтори тисячі днів. Український лідер із неприхованою іронією відзначив видатні успіхи російського командування, яке за цей час навчилося блискуче та бездоганно здійснювати лише два маневри: блискавичні "жести доброї волі" та героїчне перегрупування на більш вигідні рубежі, бажано якомога ближче до власних кордонів.
Також Зеленський дуже товсто натякнув путіну на його фактичну залежність від маленької Північної Кореї: "Ми перенесли війну на вашу територію, і ви б не впоралися з цим без допомоги Північної Кореї. Ви перший правитель росії, який був змушений звертатися за допомогою до Пхеньяну. І сьогодні ви повністю залежите від Китаю — теж вперше в історії росії"
Окрему увагу у зверненні було приділено щедрій пропозиції нарешті закінчити цю криваву геополітичну комедію та організовано забрати додому залишки своїх військ. Президент України цілком серйозно натякнув, що вітчизняні пункти прийому металобрухту вже давно перевиконали всі мислимі плани завдяки російській бронетехніці. Тому подальше безперебійне постачання цього "аналоговнєтного" заліза створює вже не стільки військову загрозу, скільки банальні логістичні незручності для українських комунальних служб, які втомилися прибирати його з узбіч.
У підсумку український президент запропонував путіну вилізти з бункера та зустрітися віч-на-віч десь на нейтральній території - у Швейцарії, Туреччині чи одній із арабських країн, щоб завершити війну. Інакше, за словами президента України, на росії буде дуже "гаряче", і путіну доведеться боротися вже за своє фізичне існування: "Вам доведеться значно більше боротися за ваше існування — не росії, а ваше особисте. І це не погроза… Це факти російської історії, які ви добре знаєте: коли росія втомлюється, відбуваються зміни. Ми можемо працювати на таку втому. Не бійтеся вийти з війни — це головне, що зараз від вас вимагається".
Як і очікувалося, реакція по той бік кордону миттєво звелася до звичного істеричного хороводу на федеральних каналах. Поки російські пропагандисти за давньою традицією розповідають своїй глядацькій аудиторії про те, як Україна от-от остаточно замерзне або розвалиться, українці продовжують жити у реальності, де головною інтригою залишається лише те, яку ще "червону лінію" російське керівництво спробує намалювати перед тим, як у них остаточно закінчаться і самі олівці, і ті, хто їх тримає.
