Чекати чи не чекати: що кажуть президенти про можливе перемир'я
Поштовхом до обговорень стали не лише офіційні заяви, а й хвиля чуток у соцмережах від 29 січня про нібито неофіційну «заморозку» ударів, яка буцімто почала діяти як тестовий період.
Президент США Дональд Трамп під час засідання кабінету міністрів у Білому домі 29 січня 2026 року приголомшив присутніх заявою про особисту домовленість із Путіним, мотивовану екстремальними морозами (місцями до -30°C). Для Трампа це — спосіб продемонструвати швидкий результат свого втручання.
«Через холод, екстремальний холод, я особисто попросив президента Путіна не обстрілювати Київ, міста та селища протягом тижня. Вони ніколи не відчували такого холоду. І я особисто попросив його про це, і він погодився. Маю сказати вам, це було дуже люб'язно з його боку».
Президент України підтвердив, що тема енергетичної безпеки дійсно була частиною складних тристоронніх консультацій (Україна–США–РФ), які проходили в Абу-Дабі 23–24 січня. Проте Зеленський залишається прагматиком, наголошуючи на потребі реальних дій, а не лише заяв.
«Електропостачання — це основа життя. Ми цінуємо зусилля наших партнерів, які допомагають нам захищати людей. Дякую, президенте Трамп! Важлива заява про можливість гарантування безпеки Києва та інших міст у цей екстремальний період. Наші команди обговорювали це в Еміратах. Тепер ми очікуємо, що ці домовленості будуть виконуватися. Реальність на наших енергооб'єктах у найближчі дні покаже все».
Пізніше Зеленський підкреслив, що Україна не готова до компромісів, які ведуть до порушення територіальної цілісності.
«Жорсткі вимоги до України – це точно не компроміс. Це зміна територіальної цілісності України. ... Щодо Донбасу компромісу поки не знайдено. Американська сторона пропонує компромісне рішення щодо вільної економічної зони, але питання контролю має бути справедливим – Україна контролює території, які контролює зараз».
Також він відзначив, що гарантії безпеки треба підписувати ДО фінального рішення про завершення війни. Зеленський вважає, що у військовому додатку до пакету гарантій з Америкою прописана відповідна зброя для армії у 800 тисяч. Європейці можуть допомогти профінансувати деякі речі. А Декларація коаліції охочих, за його словами – сміливий крок, але цього недостатньо, бо парламенти країн-партнерів поки не підтримали і не проголосували за цю неї.
Попри оптимізм Трампа, офіційна москва станом на 30 січня зберігає витриману дистанцію. Речник кремля Дмитро пєсков відмовився підтвердити існування будь-яких зобов'язань, зазначивши, що він «не може це коментувати». Це традиційна тактика рф — залишати за собою право на «свободу рук», ігноруючи публічні заяви партнерів.
Одночасно голова російського МЗС Сергій лавров в інтерв'ю турецьким ЗМІ заявив про те, що перемир'я зараз не буде. За його словами, «Зеленський робить абсолютно неприйнятні, огидні заяви», а Європа та Київ «перелопатили» план США і «викреслили зі свого плану щодо врегулювання вимоги дотримуватися прав нацменшин».
Аналіз ситуації вказує на те, що реальність такого перемир’я залишається вкрай крихкою. Існує декілька ключових ризиків:
Односторонній характер: Поки що про «тиждень тиші» говорить переважно Трамп. Росія історично використовує такі паузи виключно для накопичення ракет для наступних ударів.
Відсутність механізму контролю: Немає жодного підписаного документа чи міжнародної місії, яка б фіксувала порушення.
Стратегічне небажання рф: Для кремля удари по енергетиці — це головний важіль терору. Відмова від нього без політичних поступок з боку України (наприклад, визнання окупованих територій) суперечить логіці війни путіна.
Найбільш імовірним сценарієм є короткочасне зниження інтенсивності атак, яке москва використає як політичний маневр перед Вашингтоном. Проте без паритету в засобах ураження (здатності України завдавати симетричної шкоди російським НПЗ та підстанціям) будь-яке «перемир'я» сприйматиметься агресором лише як тимчасовий перепочинок.
Зокрема, аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що російські війська зможуть накопичити арсенали дронів і ракет, які вони зможуть використати для здійснення великих комбінованих ударів у майбутньому, поки Україна припинить свої удари по російській енергетичній інфраструктурі.
