Силовий злам у Пекіні: чистка генералітету та відлуння невдалого заколоту

Чутки про силову дестабілізацію почали з'являтися в соціальних мережах ще ввечері 25 січня, коли очевидці повідомили про нетипове переміщення бронетехніки в урядовому кварталі Чжуннаньхай та раптове скасування понад 60% внутрішніх авіарейсів без пояснення причин. Офіційні джерела в Пекіні тривалий час зберігали мовчання, що лише підігрівало підозри про внутрішній розкол у Комуністичній партії Китаю.

Причиною кризи стало радикальне переформатування військового командування, ініційоване Сі Цзіньпіном для посилення контролю над Народно-визвольною армією Китаю (НВАК) на тлі невдач у реалізації деяких оборонних стратегій. Але причиною цього могли бути і набагато драматичніші події.

Вже вранці 26 січня стало відомо про «термінові кадрові рішення» щодо Центральної військової ради, які фактично означали відсторонення цілої групи вищих офіцерів, лояльних до старого апарату. Міністерство оборони КНР 24–26 січня 2026 року повідомило про розслідування щодо них за підозрою в «серйозних порушеннях дисципліни та закону»

Серед ключових фігур, відправлених у відставку та, за даними інсайдерів, затриманих для «сприяння слідству», опинилися:

• Генерал Лі Шанфу (повторне фігурування): колишній міністр оборони, чиї зв'язки з корупційними схемами в закупівлях знову стали об'єктом розслідування;

• Генерал Лю Чженьлі: начальник Об'єднаного штабу Центральної військової ради, якого вважали одним із найбільш впливових стратегів НВАК;

• Адмірал Мяо Хуа: голова Політичного відділу Центральної військової ради, відповідальний за ідеологічну лояльність військ;

• Генерал Чжан Юся: один із найстаріших союзників Сі Цзіньпіна, чиє раптове зникнення з публічного простору та відставка стали найбільш несподіваним сигналом про глибину внутрішньопартійного розколу.

Причини пов’язані з кількома взаємопов’язаними факторами:

Корупція в закупівлях озброєнь та модернізації — Чжан Юся раніше курирував закупівлі в PLA, а корупція в цій сфері стала системною проблемою (наприклад, скандали з Rocket Force у 2023 році, коли ракети заповнювали водою замість палива, або хабарі за просування). Кампанія Сі проти корупції (з 2012) вже призвела до виключення близько 20 генералів з 2023 по жовтень 2025, включаючи Хе Вейдуна (іншого віце-голови CMC) у жовтні 2025 та кількох колишніх міністрів оборони.theguardian.com

Порушення лояльності та системи «відповідальності Голови» — Сі вимагає абсолютного підпорядкування PLA партії та особисто собі. Розслідування Чжана (близького союзника-«принца», retained beyond retirement age) сигналізує, що «ніхто не в безпеці», навіть найближче оточення. Йому закидають надмірну самостійність і підрив партійного контролю.

Недостатня бойова готовність та модернізація — Сі критикує повільний прогрес у досягненні цілей: базова модернізація до 2035 року та «армія світового рівня» до 2049. Чистка в Rocket Force, ВМС та вищому командуванні пов’язана з тим, що генерали не забезпечили швидкого нарощування потенціалу (особливо ракетного та ядерного).

Можливий витік інформації/шпигунство — Деякі джерела (включаючи китайські та західні) згадують звинувачення в передачі даних про ядерну програму США, хабарях за просування посадовців тощо.

Ця відставка є продовженням серії чисток, які Сі Цзіньпін розпочав ще у 2023-2024 роках, коли були звільнені колишні міністри оборони Лі Шанфу та Вей Фенхе, а також низка генералів з Ракетних військ, де корупція, за даними розслідувань, сягала мільярдів доларів у вигляді хабарів за контракти на озброєння, що не лише підривало бойову готовність, але й загрожувало амбіціям Китаю щодо модернізації армії до 2027 року, коли, за планами, НВАК має бути здатною до повномасштабної операції проти Тайваню. Раптовість цих відставок, які відбулися без попередніх публічних сигналів, може бути пов'язана з бажанням Сі продемонструвати "нульову толерантність" до корупції в армії, особливо після того, як попередні чистки виявили системні проблеми в ключових підрозділах, таких як Ракетні сили, де обладнання закуповувалося за завищеними цінами або навіть не відповідало стандартам, що могло б критично вплинути на стратегічні можливості Китаю в потенційному конфлікті в Індо-Тихоокеанському регіоні.

Незалежні джерела повідомляють, що ця чистка зустріла збройний опір з боку окремих підрозділів Пекінського гарнізону, що і стало підставою для повідомлень про подавлену спробу перевороту.

Ситуація стабілізувалася лише після того, як державне телебачення CCTV продемонструвало кадри засідання політбюро за участю лідера КНР, що мало продемонструвати єдність керівництва. 

Однак, масштаби кадрового землетрусу свідчать про глибинну кризу довіри: за непідтвердженими даними, під вартою опинилися не лише військові чини, а й ряд функціонерів, відповідальних за військово-промисловий комплекс.

Тайвань та сусідні країни моніторять як «аномальні» зміни, але аналітики вважають, що найближчим часом великої ескалації не буде — Сі «прибирає дім» перед потенційними діями.

Концентрація влади в руках Сі досягла нового рівня, але створює проблеми з наступництвом та оперативним управлінням армією. Для самого Китаю це радше демонстрація сили Сі, який, усуваючи потенційних конкурентів, забезпечує, щоб армія залишалася інструментом партії, а не самостійною силою

Це комбінація реальної боротьби з корупцією/неефективністю, політичного контролю та забезпечення лояльності перед зовнішніми викликами (Тайвань, США). Сі демонструє, що навіть найближчі союзники не застраховані, зміцнюючи свою одноосібну владу над армією.

Світові ринки відреагували на ці події різким падінням індексу Hang Seng та волатильністю юаня, оскільки будь-яка нестабільність у другій економіці світу та ядерній державі несе непередбачувані глобальні ризики. Наразі Пекін перебуває в режимі посилених заходів безпеки, а міжнародні спостерігачі намагаються з’ясувати, чи була ця «спроба перевороту» реальним заколотом армійських еліт, чи інсценованою провокацією для остаточної консолідації влади в руках однієї особи перед наступним політичним циклом.