Аляска як "російська територія": Трамп їде на зустріч з путіним, але чи принесе це мир?
Заява Трампа: "поїздка в Росію" як провокація
Трамп, виступаючи перед журналістами 31 липня, не приховував іронії: "Я їду в росію – на Аляску, щоб зустрітися з путіним і обговорити припинення цієї безглуздої війни". Це не випадкова обмовка – президент США часто використовує історичні алюзії, щоб підкреслити свою перевагу. Зустріч у Алясці, штаті, який колись дійсно належав росії, виглядає як тонкий тролінг, особливо на тлі його попередніх заяв про "розбомблення москви".
Переговори присвячені завершенню війни в Україні, де Трамп обіцяє "перевірити путіна на готовність до миру" через обмежене припинення вогню та можливе перемир’я.
Але чи готові сторони до компромісів? Трамп, скоротивши дедлайн до 10-12 днів, показує нетерпіння, тоді як путін, за словами його прес-секретаря Дмитра Пєскова, "взяв до уваги" пропозиції, але не демонструє поступок. Для мене це виглядає як тест: Трамп хоче побачити, чи зламається москва під тиском санкцій, а Путін – перевірити, наскільки серйозні наміри США.
Але поки що дедлайн для путіна, який фактично минув 8-10 серпня (ті самі 10-12 днів), не показав адекватної реакції США - адже Трамп погрожував новими санкціями проти росії, якщо та не припинить вогонь у своїй агресивній війні з метою завоювання України.
Передісторія: чому росія продала Аляску в 1867 році
Щоб зрозуміти іронію Трампа, варто повернутися до 1867 року, коли російська імперія була змушена продати Аляску США за 7,2 мільйона доларів – суму, еквівалентну сьогоднішнім 150 мільйонам. Тодішня росія, виснажена Кримською війною 1853–1856 років, стикалася з фінансовими труднощами та побоюваннями втратити віддалену територію в можливій війні з Великобританією. Аляска, колонізована російськими мандрівниками з 1741 року, була джерелом хутра та ресурсів, але її утримання коштувало дорого, а колонія була вразливою до британських атак із Канади. Імператор Олександр II, радячись з міністром фінансів Михайлом Рейтерном, вирішив продати територію США – країні, яка була союзником росії під час Громадянської війни та противагою Британії.
Переговори велися таємно: російський посол Едуард Стокль і держсекретар США Вільям Сьюард підписали угоду 30 березня 1867 року. Сенат США ратифікував її 9 квітня, і 18 жовтня Аляска офіційно перейшла до США. Для росії це було стратегічним відступом у колоніальному протистоянні з Британією. Але в довгостроковій перспективі це стало втратою – особливо після відкриття золота та нафти на Алясці.
Трамп, називаючи поїздку "в росію", грає на цій історичній поразці, підкреслюючи сучасну слабкість москви.
Майбутні переговори: надія чи ілюзія?
Зустріч 15 серпня на Алясці – це не лише символ, а й шанс для Трампа перевірити путіна. Очікується, що обговорюватимуться обмежене перемир’я, обмін полоненими та "замороження" конфлікту з гарантіями США. Але чи готові сторони до компромісів? Скоріше за все, путін не відступить від вимог щодо так званої "демілітаризації" України та визнання анексій всіх або частини окупованих українських територій, тоді як Трамп, попри риторику, не хоче ескалації.
Для України це ризикований момент: Київ може опинитися перед тиском на поступки, але Зеленський уже заявив, що не прийме "мир за рахунок територій".
Мені здається, що вибір Аляски – це психологічний хід Трампа, щоб нагадати путіну про минулі поразки росії. Але чи спрацює це? Історія показує, що кремль рідко вчиться на помилках – швидше, мститься за них. Переговори можуть стати проривом, але ймовірніше – це черговий раунд, де слова важать більше, ніж дії. Світ стежить, а Україна сподівається, що Аляска не стане новим "Мюнхеном", де її долю вирішать без неї.
