Тіні над Дамаском: що криється за ізраїльськими ударами по Сирії
Ізраїльські удари по Дамаску та південним регіонам країни стали черговим актом у нескінченній драмі регіону, і мені хочеться розібратися, що за цим стоїть, чому це сталося саме зараз і куди ведуть плани Тель-Авіва.
Удари, що пролунали сьогодні вдень, стали відповіддю на ескалацію в провінції Сувейда, де з 13 липня тривають криваві сутички між друзами – етнічною групою, що має тісні зв’язки з Ізраїлем, – та арабами-бедуїнами. За офіційними заявами ізраїльського міністра оборони Ісраеля Каца, "попередження для Сирії закінчилися", і тепер настане час "болючих ударів". Ці слова звучать як вирок, а вибухи в Дамаску, зафіксовані місцевими медіа, лише підтверджують серйозність намірів. Але чи справді це лише реакція на локальний конфлікт, чи за цим ховається ширша стратегія?
Тим паче, що напередодні, 15 липня 2025 року Ізраїль вже завдав ударів по сирійським урядовим військам у провінції Сувейда.
Причини цих дій сягають глибше, ніж сутички в Сувейді. Друзи, які проживають як у Сирії, так і в Ізраїлі, давно вважаються надійним союзником Тель-Авіва, і захист їхніх інтересів – зручний привід для втручання. Але я не можу позбутися думки, що за цим стоїть ширший розрахунок. Ізраїль, ослаблений тривалим протистоянням з Іраном і його проксі-групами, зокрема в Лівані, Газі та Ємені, може використовувати ситуацію в Сирії як спосіб послабити потенційну загрозу звідти для себе. Удари по сирійському Генштабу та військовій інфраструктурі – це не просто акт помсти, а сигнал, що Ізраїль готовий розширити фронт боротьби.
Але давайте не забувати про контекст. Останні місяці показали, що Ізраїль дедалі активніше діє на кількох напрямках – від Ірану до Лівану. Сьогоднішні атаки можуть бути частиною ширшої операції, яку ЦАХАЛ уже назвав готовністю "до різних сценаріїв". Мені здається, що Тель-Авів намагається випередити можливі контрзаходи Ірану чи його сателітів, таких як "Хезболла", які могли б скористатися хаосом у Сирії. Існує й версія, що удари – це превентивний крок перед можливим загостренням у регіоні, де кожен гравець готується до наступного ходу.
Щодо подальших планів Ізраїлю, офіційні особи натякають на кількаденну операцію. Кац заявив, що ЦАХАЛ продовжуватиме діяти в Сувейді, поки не буде досягнуто "повного відступу" сил, що загрожують друзам.
Тим часом ЦАХАЛ готується до кількох днів бойових дій у Сирії. Армія Ізраїлю перекидає дві дивізії на кордон із Сирією. Досі було атаковано 160 цілей. На півночі Ізраїлю розгорнуто системи ППО.
Але я сумніваюся, що все обмежиться цим. Ізраїльські джерела говорять про готовність завдавати ударів по південній Сирії, де, ймовірно, базуються іранські підрозділи. Це може означати як точкові атаки на склади зброї, так і спробу створити буферну зону вздовж кордону Голанських висот. Проте такий сценарій ризикує спровокувати Асада чи його російських союзників, які, хоч і зменшили присутність, все ще мають вплив у регіоні.
Мені цікаво, наскільки ця стратегія виправдана. З одного боку, Ізраїль демонструє силу, захищаючи своїх союзників і послаблюючи ворогів. З іншого – ескалація може відкрити нову главу війни, де Сирія стане ще одним полем битви між Іраном і Тель-Авівом. Міжнародна спільнота, як завжди, розділиться на тих, хто засуджує, і тих, хто мовчки схвалює. Туреччина вже закликала підтримати сирійський уряд, що додає інтриги.
Отже, сьогоднішні удари – це не просто реакція, а частина ширшої гри, де кожен хід обдуманий, але не завжди передбачуваний. Ізраїль, здається, готовий ризикнути, щоб закріпити свою позицію в регіоні, але ціна цього може виявитися вищою, ніж планувалося.
