В Одесі почали зносити пам'ятник російській імператриці (ФОТО, ВІДЕО)

Сьогодні в Одесі виконали рішення останньої сесії міської ради та знесли два пам'ятники, які встановили у 2007 та 2012 роках та які символізували імперське минуле нашого міста. Це пам'ятник російській імператриці Катерині ІІ в центрі міста та пам'ятник полководцю катерининських часів Олександру Суворову, що був на початку житлового масиву Котовського.

Таке рішення одеські депутати прийняли 30 листопада - враховуючи політичну недоцільність їх наявності в умовах розпочатої росією війни проти України та враховучи волевиявлення одеситів під час громадських слухань та онлайн-опитування.

Пам'ятники перевезуть потім, скоріш за все, у розібраному вигляді до одеського художнього музею і якось там їх будуть зберігати.

Цікаво, що фігури Потьомкіна, Зубова, де Волана та де Рібаса являють собою історичну цінність та формально є експонатами музею приватних колекцій імені Блещунова - оскільки вони збереглися як раз від оригінального пам'ятника, який стояв з 1900 по 1920 рік.

Пам'ятник імператриці Катерині ІІ встановили у 2007 році за кошти російської організації "россотрудничество" при посередництві тодішнього депутата Одеської міськради Руслана Тарпана. Він частково є об'єктом культурної спадщини - оскільки при його виготовленні використали старі фігури "сподвижників" імператриці, які збереглися в Одеському краєзнавчому музеї від аналогічного пам'ятника, який встановили 1900 року та демонтували 1920-го. Головна ж фігура імператриці та постамент є суто "новодєлом" та не має ніякої історичної чи культурної цінності. У перші дні листопада цей пам'ятник закрили.

Пам'ятник Суворову встановлений 2012 року. Він є сучасною копією аналогічного пам'ятника роботи скульптора Едуардса, який стояв донедавна в Ізмаїлі, виготовлений приблизно 1914 року, а за радянських часів до 1945 року стояв в Одесі у дворику Художнього музею. Цей пам'ятник в Одесі також не має жодної історико-культурної цінності.

Тому їх, на відміну від дійсно старих одеських пам'ятників Воронцову, Пушкіну та Дюку, зовсім не жаль.