Яким може бути перший атомний підводний човен Північної Кореї

КНДР працює над створенням першого атомного підводного човна, який може мати довжину корпусу близько 130 метрів, про який ми вже писали у березні 2025 р.. Цей проєкт викликає інтерес і занепокоєння в міжнародній спільноті, адже атомний підводний човен може значно посилити військовий потенціал країни. На основі доступних даних спробуємо оцінити приблизні характеристики цього амбітного проєкту.

Розміри та конструкція
Згадана довжина корпусу в 130 метрів вказує на те, що Північна Корея прагне створити підводний човен, порівняний за розмірами з деякими радянськими чи сучасними атомними субмаринами середнього класу. Для порівняння, радянські підводні човни проєкту 671РТМ (класу "Щука") мали довжину близько 107 метрів, а більші проєкти, як 949 "Граніт" (класу "Оскар"), сягали 154 метрів. Довжина в 130 метрів може свідчити про спробу знайти баланс між компактністю та місткістю для озброєння і ядерного реактора.

Однак, як зазначається, значна частина корпусу може бути відведена під ракетне озброєння, а не лише під силову установку. Це дозволяє припустити, що човен матиме подовжену секцію для розміщення балістичних або крилатих ракет, що є пріоритетом для КНДР, враховуючи її акцент на ракетних технологіях.

Основні габарити субмарини були розраховані на основі опублікованих раніше фото будівництва, з яких зрозуміло, яку ширину та діаметр буде мати корпус підводного човна.

Ядерна силова установка
Ключовою особливістю підводного човна є його атомний реактор, який забезпечує практично необмежену автономність порівняно з дизель-електричними субмаринами. Проте створення компактного та безпечного ядерного реактора для підводного човна є складним завданням навіть для країн із розвиненою технологічною базою. Північна Корея, ймовірно, спирається на застарілі радянські технології або часткову допомогу від країн, таких як росія чи Китай, хоча прямих доказів цього немає.

Потужність реактора, за приблизними оцінками, може становити від 50 до 100 МВт, що достатньо для забезпечення руху судна зі швидкістю 20–25 вузлів (37–46 км/год) під водою. Для порівняння, сучасні американські підводні човни класу "Вірджинія" використовують реактори потужністю близько 150 МВт, що забезпечує швидкість до 34 вузлів. Таким чином, північнокорейський човен, імовірно, матиме скромніші швидкісні характеристики.

Однак, цілком можливо, що цей підводний човен може залишитися і з традиційною дизель-електричною силовою установкою.

Озброєння
Основним призначенням підводного човна, судячи з акценту на ракетному озброєнні, є завдання ударів по наземних цілях або протистояння авіаносним групам противника. Човен може бути оснащений вертикальними пусковими установками для ракет типу "Пукгуксон" (аналог російських "Калібрів" чи американських "Томагавків") або навіть міжконтинентальних балістичних ракет у морському виконанні. За оцінками, кількість пускових установок може варіюватися від 6 до 12, залежно від компоновки.

Крім того, човен, імовірно, матиме торпедні апарати калібру 533 мм для самозахисту або боротьби з іншими підводними човнами. В арсеналі можуть бути як класичні торпеди, так і протичовнові ракето-торпеди, хоча їхня якість і точність викликають сумніви через технологічні обмеження КНДР.

Автономність і екіпаж
Завдяки ядерному реактору підводний човен зможе перебувати в морі місяцями, обмежуючись лише запасами продовольства та витривалістю екіпажу. Екіпаж, ймовірно, складатиме 80–100 осіб, що відповідає стандартам для субмарин такого розміру. Однак умови на борту можуть бути далекими від комфортних через обмежені ресурси та застарілі технології, які КНДР використовує у своїй кораблебудівній промисловості.

Розробка атомного підводного човна є надзвичайно складним завданням для Північної Кореї, яка стикається з міжнародними санкціями, обмеженим доступом до сучасних технологій і дефіцитом кваліфікованих кадрів. Навіть якщо проєкт буде завершено, перший човен, швидше за все, матиме низку недоліків, таких як висока шумність, ненадійність систем і обмежені бойові можливості порівняно з субмаринами США, росії чи Китаю.

Будівництво такого підводного човна почалося після встановлення союзницьких відносин між Північною Кореєю та росією, що дає можливість припустити, що саме росія передає КНДР технології будівництва бойових кораблів, в тому числі і оснащених ядерними ракетами.

Крім того, розгортання такого човна може посилити напругу в регіоні, зокрема у відносинах із Південною Кореєю, Японією та США, які уважно стежать за військовими програмами КНДР. З іншого боку, для самої Північної Кореї це може бути радше пропагандистським проєктом, спрямованим на демонстрацію технологічної "могутності" режиму.