Чорноморські бандити: фрегати проєкту 11356Р

Історія появи цих кораблів дуже характерна для запорєбрікового флоту першої чверті ХХІ століття. У 1990-х роках, попри складну економічну ситуацію, москалики намагались надувати щоки, проєктуючи нє імєющіє аналогов перспективні кораблі. Та після фіаско цих проєктів доводилось вдаватись до реалістичніших рішень, адаптуючи під потреби ваєнна-марского флоту експортні проєкти. Типовий приклад – доля дизель-електричних субмарин проєкту 677, про який я вже розповідав. Хоч цей проєкт жевріє й досі, масовою субмариною для кацапського флоту став проєкт 636.3 – похідний від експортного 636-го, який, своєю чергою, розвинувся з проєкту 877 (родом ще з 1970-х).

З океанськими сторожовиками (які в цивілізованому світі називають фрегатами) ситуація була не кращою. Аналоховнєнтний «Новік» (проєкт 12441) взагалі недобудували. Перспективний проєкт 22350, зрештою, довели до серійного виробництва. Але на момент вступу в стрій перших кораблів він розглядався вже як заміна дестроєрів проєктів 956 і 1155 (перші на московщині значаться есмінцями, другі – великими протичовновими кораблями). А ось заміни масовим сторожовикам проєкту 1135 не було. Корвети проєкту 20380 все ж були замалими. Тому лаптєногі звернулись до експортного проєкту 11356.

В середині 1990-х років ВМС Індії знадобився «перехідний» фрегат, який міг би перекрити проміжок між виведенням з бойового складу фрегатів класу «Ліндер» і вступом у стрій нових кораблів проєкту 17 – власної розробки і виготовлення (три такі кораблі флот отримав у 2010-2012 рр.). У 1997 р. з рашкою була укладена угода вартістю мільярд доларів, яка передбачала будівництво трьох кораблів проєкту 11356.

Як зрозуміло з номеру, проєкт розвинувся з 1135-го, точніше, з 11351 – того ж, за яким побудували «Гетьмана Сагайдачного». Відповідно до індійських вимог, корабель трансформували у багатоцільовий фрегат. Він отримав восьмизарядну установку вертикального пуску УКСК під ракети родини «Клаб» (експортний варіант «Калібрів»). ППО забезпечував ЗРК «Штиль-1» – морський відповідник «Бука». Корабель має однозарядну пускову установку з підпалубним магазином на 24 ракети – це половина засобів ППО дестроєра пр. 956. Артилерійське озброєння – 100-мм артустановка АК-190Е. ППО в ближній зоні забезпечують два ракетно-артилерійські комплекси «Каштан» (експортний варіант «Кортика») – 15-тонні монстри, кожен з яких має дві 30-мм шестистволки і вісім ЗКР від «Тунгуски». Протичовнове озброєння – два двотрубних 533-мм торпедних апарати і 12-ствольний реактивний бомбомет РБУ-6000. Є й ангар для гелікоптера (в індійському флоті використовуються Ка-28 і Ка-31).

Радари на кораблях проєкту 11356 – російські, а ось ГАС – індійська. Силова установка ж – українська, виробництва миколаївського підприємства «Зоря-Машпроєкт». Вона складається з двовального газотурбінного агрегату М7Н.1Е, який містить дві маршові турбіни ДС-71 (9850 к.с.) і дві турбіни повного ходу ДТ-59 (22185 к.с.). Силова установка побудована за схемою COGAG (Combined Gas And Gas), яка передбачає спільну роботу на повному ходу турбін повного ходу і маршових. Це дозволяє розігнати корабель тоннажем 4035 т і довжиною 124,8 м до 32 вуз. Дальність плавання 14-вуздовим ходом сягає 4850 миль.

"Тальвар"

Три кораблі, замовлені Індією, були закладені на Балтійському заводі в санкт-лєнінбурзі у 1999-2000 рр. і передані замовнику у 2003-2004 рр. Вони отримали назви на літеру «Т», які означають різні види зброї: «Тальвар» (F40) – «Меч», «Трішул» (F43) – «Тризуб» і «Табар» (F44) – ну, це легко, «Топір».

У 2006 р. Індія замовила другу трійку кораблів, яку збудував завод «Янтарь» у тимчасово окупованому Кьонігсберзі. Фрегати «Тег» (F45) – «Шабля», «Таркаш» (F50) – «Колчан» і «Тріканд» (F51) – «Стріла» (але не проста, а чарівна – з трьома наконечниками) увійшли у стрій у 2011-2012 рр. На цих кораблях відмовились від громіздких «Каштанів», встановивши пару старих перевірених артустановок АК-630. Головне ж – замість пускової установки для «Клабів» встановили восьмизарядну УВП для індійських (розроблені спільно з рашкою) надзвукових ракет «Брахмос».

Кораблі проєкту 11356 вийшли досить вдалими і збалансованими. Тож не дивно, що москалі звернули на них увагу, коли шукали спосіб швидко посилити ОЗУ «чф». У 2010 р. було ухвалене рішення про будівництво на «Янтарі» шести таких кораблів за модифікованим проєктом 11356Р. При цьому все бортове обладнання стало російським. Замість однозарядної ПУ «Штиль-1» встановили два 12-зарядних модулі вертикального пуску під такі ж ракети. Інше озброєння – восьмизарядна УВП для «Калібрів», 100-мм артустановка А-190, два АК-630. Протичовнове озброєння відповідає індійському варіанту. Гелікоптер – штатний для запорєбрікового флоту Ка-27. Силова установка – така ж, як на кораблях для Індії, тобто, українська.

Всі шість кораблів були закладені упродовж 2010-2013 рр.: «Адмірал Григорович» - у 2010-му, «Адмірал Ессен» - у 2011-му, «Адмірал Макаров» - у 2012-му, а «Адмірал Бутаков», «Адмірал Істомін» і «Адмірал Корнілов» - у 2013-му. Перший з них увійшов у стрій 11 березня 2016 р., і у тому ж році взяв участь в інтервенції у Сирії. 7 червня 2016 р. склад ОЗУ «чф» поповнив «Адмірал Ессен», а 27 грудня 2017-го – «Адмірал Макаров». А ось з другою трійкою виникли проблеми: українське ембарго, запроваджене після російської анексії Криму, не дозволило отримати газові турбіни. Імпортозамістити їх кацапи теж не змогли. Назустріч пішла Індія, яка погодилась викупити два з трьох фрегатів (і побудувати ще два за ліцензією). Газові турбіни були продані Індії, на рубежі 2020-2021 рр. доставлені в Кьонігсберг, і там змонтовані на «Адміралі Бутакову» і «Адміралі Істоміну» («Адмірал Корнілов» продовжує іржавіти, і шанси на його добудову марні).

"Тушіл"

«Адмірал Бутаков», тепер вже як «Тушіл» (F70) – «Щит» - увійшов до складу ВМС Індії у грудні 2024 р., а «Адмірал Істомін» як «Тамал» (F71) – «Меч» - у липні 2025-го. В Індії будуються «Тріпут» і «Тавасая», які мають увійти в стрій, відповідно, у жовтні 2026 р. і у 2027 р. Ці дві пари складають третю і четверту серії кораблів класу «Тальвар». Озброєння їхнє відповідає проєкту 11356Р (за винятком УВП для «Брахмосів»). Кораблі обох серій отримали індійську ГАС, а четвертої – ще й нову індійську систему РЕБ.

Але повернімося до москальських кораблів. У складі ваєнна-марского флоту вони класифікуються не як сторожові кораблі, а як фрегати. Організаційно вони входять до 30-ї дивізії надводних кораблів ОЗУ «чф». На момент початку широкомасштабного вторгнення військ рф в Україну «Адмірал Григорович» знаходився в Середземному морі і в Чорне вже не потрапив – Туреччина закрила протоки для кораблів воюючих сторін. Формально лишаючись у складі чф, «Адмірал Григорович» базується на Балтиці, здійснюючи час від часу вилазки до Атлантики для супроводу підсанкційних суден. 16 червня 2026 р. в протоці Ла-Манш він відкрив вогонь у бік цивільної яхти під британським прапором, як «небезпечно наблизилась до корабля». На жаль, цей акт морського розбою жодних наслідків для москалів не мав.

"Адмірал Ессен"

Два інші фрегати брали активну участь у агресії проти України. «Адмірал Ессен» 24 лютого 2022 р. був посланий нахуй захисниками Зміїного. Неодноразово повідомлялось про ушкодження фрегата – у тому числі й ракетою «Нептун». Останній факт знайшов несподіване підтвердження – 22 січня 2026 р. москальський військовий суд визнав Андрія Шубіна (у 2022 р. – командира української 406-ї артилерійської бригади) винним у ракетному обстрілі «Ессена» 2 квітня 2022 р., внаслідок чого була поранена одна особа. Однак вивести з ладу його не вдавалось. «Адмірал Макаров» після потоплення 14 квітня 2022 р. крейсера «маССква» став флагманським кораблем ОЗУ «чф». Це, до речі, дуже показово – вперше, мабуть, з часів розгрому в Кримській війні, чф не має у своєму складі жодного крейсера.

Супутниковий знімок наслідків ударів по "Макарову" і "Ессену" 12 серпня 2026 рр.

Обидва фрегати брали участь в обстрілах «Калібрами» українських міст. Хмари над «Ессеном» і «Макаровим» почали згущуватись у 2026 р., коли українські морські й повітряні безпілотники надійно закрили рештки ОЗУ «чф» у Новоросійську. 2 березня внаслідок ударів БпЛА був пошкоджений «Ессен». Здохло три його моряки, ще 16 отримали поранення, пошкоджена частина радарів та іншого обладнання. 6 квітня був пошкоджений «Макаров». А 12 серпня внаслідок масованої ракетно-дронової атаки на Новоросійськ обидва кораблі знову отримали пошкодження. На фрегаті «Адмірал Макаров» зафіксовано влучання в районі вертикальної пускової установки комплексу «Калібр», а також руйнування в зоні кормової надбудови з радіолокаційними комплексами. «Адмірал Ессен» теж отримав пошкодження в районі пускової установки УКСК. Сподіваюсь, що невдовзі ці кораблі будуть добиті.

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 5168 7456 7352 6783