«Пекельні санкції» в дії: як закон Грема-Блюменталя та 15 мільярдів допомоги від США змінять хід війни
Історичне рішення Конгресу США щодо ухвалення безпрецедентного пакета обмежень проти російської федерації відкриває нову сторінку в економічному та військовому протистоянні з агресором. Закон імені покійного сенатора-республіканця Ліндсі Грема, розроблений спільно з демократом Річардом Блюменталем, не лише запроваджує так звані «пекельні санкції» проти ключових секторів економіки рф, але й містить механізми для надання Україні прямої військової допомоги на суму 15 мільярдів доларів.
Підписання цього документа президентом Дональдом Трампом стало найамбітнішим кроком Вашингтона на підтримку Києва з моменту його повернення до Білого дому та потужним сигналом для всього світу.
Шлях до ухвалення цього документа був тривалим і складним, адже його автори розпочали роботу над посиленням тиску на російську військову машину понад рік тому. У серпні 2026 року Сенат переважною більшістю голосів (86 проти 11) підтримав законопроєкт, а 16 вересня свою згоду дала Палата представників (262 голоси «за» і 159 «проти»). Попри початковий скептицизм та намагання зосередитися на внутрішньополітичних питаннях перед виборами, ініціатива здобула двопартійну підтримку американських законодавців.
Наразі документ направлено на підпис президенту Дональду Трампу, який, підписав його після тривалих переговорів і включення до тексту норм щодо подовження санкцій проти Ірану.
"У п’ятницю, 18 вересня 2026 року, Президент підписав і надав чинності законопроекту H.R. 5334 – "Закон Ліндсі О. Грем про санкції проти Росії та Ірану 2026 року", який затверджує та розширює передбачені законом санкції, мита та заборони щодо Росії, а також продовжує дію існуючих санкцій проти Ірану", - йдеться на сайті Білого дому.
Головним важелем впливу нового закону є запровадження вторинних обмежень, які неофіційно охрестили «пекельними санкціями». Документ надає президенту США повноваження встановлювати мита в розмірі до 100% на товари з тих країн, які продовжують купувати російські енергоносії, зокрема нафту та природний газ. Цей захід спрямований насамперед проти таких гігантів, як Китай та Індія, змушуючи їх диверсифікувати джерела постачання та відмовитися від фінансування російського бюджету. Окрім того, санкції жорстко битимуть по російському політичному керівництву, найбільших банках та сумнозвісному «тіньовому флоту» танкерів, який Москва використовує для обходу цінових стель на нафту.
Також йдеться і про замороження активів, заборону на операції, обмеження для експорту та імпорту, блокування доступу до кредитування і переслідування фінансових схем, пов’язаних із російськими державними структурами.
Для агресора це означає подальше звуження можливостей купувати критично важливі технології та підтримувати виробництво озброєнь. Вже зараз росія змушена витрачати більше коштів і часу на пошук альтернативних постачальників. Частина товарів надходить через складні ланцюги посередників, що збільшує їхню вартість і не гарантує стабільності поставок. Нові обмеження можуть посилити тиск на російський рубль, бюджетні видатки та банківську систему. Навіть якщо москва знайде способи частково обходити санкції, це не скасовує головної проблеми: економіка агресора стає дорожчою в обслуговуванні, менш конкурентною та більш залежною від обмеженого кола партнерів.
Особливу небезпеку для кремля становить можливість синхронізації американських санкцій із рішеннями європейських держав та інших союзників України. Якщо основні фінансові центри одночасно посилять контроль за російськими активами, логістикою та торгівлею, простір для маневру росії суттєво скоротиться
Не менш важливою складовою цієї законодавчої ініціативи є фінансова та військова підтримка України. У рамках роботи над законопроєктом американські законодавці запропонували інтегрувати до нього масштабний пакет допомоги. Зокрема, йдеться про виділення 15 мільярдів доларів у вигляді прямої позики для задоволення критичних потреб української армії. Ці кошти, відповідно до ухвалених рішень, будуть спрямовані на покриття дефіциту оборонного бюджету, закупівлю систем протиповітряної оборони, артилерійських боєприпасів, безпілотних комплексів та надання інших оборонних послуг. Це рішення перериває майже дворічну паузу в масштабному фінансуванні з боку США і гарантує стабільність українських державних інституцій в осінньо-зимовий період.
Наслідки ухвалення цього закону будуть відчутними як для москви, так і для Києва.
Для російської економіки запровадження вторинних мит означатиме втрату ключових ринків збуту в Азії та стрімке скорочення валютних надходжень, критично необхідних для ведення бойових дій. Як влучно зазначив сенатор Річард Блюменталь, цей крок має на меті «задушити військову машину» Кремля та змусити керівництво рф сісти за стіл переговорів.
Для України ж цей закон є не лише потужним фінансовим вливанням, але й чітким політичним сигналом про те, що Сполучені Штати залишаються союзником у боротьбі за незалежність, незважаючи на майже дворічні спроби Трампа зупинити американську допомогу Україні і американський вплив у всьому світі. Ухвалення «закону Грема» демонструє, що попри внутрішні політичні дискусії у Вашингтоні, стратегічна мета США полягає в максимальному послабленні агресора та беззаперечній підтримці українського народу.
