Оперативна ситуація в Одесі 26 вересня (ВІДЕО)

Олександр Вельможко  |  Понедельник, 26 сентября 2022, 12:02
Наш огляд оперативної ситуації за 26 вересня зосереджує увагу на спробах росіян атакувати Одесу та Одеську область безпілотниками виробництва Ірану. Також, звичайно, про ситуацію на фронтах, про загрозу з моря та міжнародні відносини. Йде вже 215-й день Великої Вітчизняної війни українського народу проти російських загарбників.
Оперативна ситуація в Одесі 26 вересня (ВІДЕО)

Починаємо з Одеської області. Минулої ночі росіяни знову завдали удару безпілотниками-камікадзе іранського виробництва. Попри свої низькі характеристики, ці дрони виявилися більш точними та більш небезпечними, ніж навіть надзвукові крилаті ракети, які відносяться до класу високоточного озброєння.

Під час атаки вночі 26 вересня один ворожий дрон був збитий. Але ще два дрони влучили в об'єкт військової інфраструктури у Одеській області. Внаслідок масштабної пожежі і детонації боєприпасів, організовано евакуацію цивільного населення, хоча люди відмовилися поїхати. Постраждалих немає. Боротьба з вогнем та рятувальна операція триває. 

Ще одна атака була вчора вранці, коли між 6 та 7 годинами ранку 25 вересня Одесу атакували чотирма дронами. Один збили, але три влучили у будівлю військового об'єкта у центрі Одеси, спричинивши пожежу, руйнування та перекриття для руху деяких вулиць. Також, можливо, що дещо пізніше були збиті ще 5 безпілотників під час повітряної тривоги після 10-ї години ранку 25 вересня - але без офіційного підтвердження.

Деталі у нашому відеосюжеті.

Також увечері 25 та вранці 26 вересня повідомлялося про успішні удари HIMARS по стартовим позиціям ворожих безпілотників біля Скадовська та на Кінбурнській косі. Туди прийшло бавовнятко.

Також ЗСУ завдали ряд ударів на південному фронті, продовжуючи оперативну блокаду російських військ на правому березі Дніпра під Херсоном. Зокрема, дісталося знову Антонівському автомобільному мосту. Протягом останніх кількох днів російські командири окупантів у самому Херсоні та біля нього хотіли якось відступити на лівий берег Дніпра для того, щоб збереги свій особовий склад від знищення, але відступ був заборонений особисто путіним. Тому російське угруповання у Херсоні залишаеється заблокованим, а його залишки або здадуться в полон, або неорганізовано втечуть під вогнем через Дніпро, якщо зможуть, або будуть знищені повністю.

Продовжується наступ ЗСУ на схід від Харківської області. Армія України рухається у загальному напрямку до лінії Кремінна - Сватове, охоплюють з півночі все ще окупований Лиман. Загалом у випадку успіху це створює загрозу охоплення з півночі окупантів у Северодонецьку та Лисичанську. Біля самого Лисичанську ЗСУ ще декілька днів тому звільнили Білогорівку, тривають бої біля міста - та вони, скоріш за все, носять відволікаючий характер без лобового штурму міста. Також зафіксовані бої біля Макіівки - це вже поряд з окупованим Донецьком. Самі росіяни і тут намагалися робити контратаки, але марно та з великими втратами для них.

У росіян дуже зросли втрати авіації - кожен день їм збивають від двох до п'яти літаків та вертольотів. Вони вимушені підтримувати свої частини на фронті безпосередньо над позиціями - і тому ворожу авіацію знищують навіть з переносних ЗРК.

Загальне керівництво і тут у руках особисто путіна, який віддає накази на самогубний для російських підрозділів наступ лише з однією метою - якось виграти час для псевдореферендумів.

Самі псевдореферендуми проводяться у всіх окупованих регіонах України, а також на території самої росії для тих, хто виїхав туди з окупованих територій. Дуже часто це виглядає як поквартирний обхід у супроводі озброєних людей. Ні про яку свободу волевиявлення навіть не йде мова. Тут же дивляться хто як "проголосував" - і, наприклад, тих чоловіків, хто віддав голос "за" включення окупованого регіону до складу росії, відразу мобілізують, хто ж "проти" - того відразу арештовують. Ці референдуми настільки фейкові, що їх відмовився визнати навіть найпослідовніший союзник росії на європейському континенті - Сербія.

На морі росіяни протягом вже кількох днів тримають до 15 бойових одиниць, в тому числі три надводні кораблі з ракетами, та підводний човен з загальним залпом до 28 ракет "Калібр". Та реальних обстрілів з моря не було, хоча потенційна загроза зберігається і для Одеси, і для інших міст України.

ВМС України отримали новий десантний катер типу "Шерп", який включений до складу річкового дивізіону на Дніпрі. Це невеличкий корабель, озброєний кулеметами, який здатен перевезти до двох машин загальною масою 5 тон, або підрозділ десантників.

Однак, продовжуються обстріли ракетами та з артилерії українських міст. Зараз останні кілька днів найбільше потерпає Запоріжжя.

Продовжується судноплавство "зерновим коридором", незважаючи на атаки безпілотників по Одесі та навіть одеського порту. Станом на 25 вересня в море вийшли вже 218 суден, на яких експортовано 4,85 млн. тон української аграрної продукції.

А тим часом Україна вже отримала перші дві батареї зенітно-ракетних комплексів NASAMS. І це не аби-що. Адже за штатом одна батарея, окрім різних машин з радарами, штабними та іншими - це ще 12 пускових установок на 6 ракет кожна, всього 72 ракети. Одну з таких батарей розгортають навколо Харкова, другу - поки що не скажемо де. Проти ж іранських безпілотників надає антидронові системи Ізраїль через посередництво Польщі.

У самих же росіян продовжується мобілізація. Причому у деяких регіонах вже виникають протести населення, зокрема у Дагестані. Вони там всі чудово розуміють, що йдуть на загарбницьку війну з дуже малим шансом залишитися живими. Тому й втікають, ухиляються, навіть трошки бунтують. Але загалом росіян війна цілком влаштовувала протягом і останніх 7 місяців, і останніх 8 років - до того моменту, як війна не прийшла до них особисто. Тобто, росіяни навіть схвалювали ту агресію, яку їх держава вела і веде зараз проти України, та не хотіли просто брати участь у цьому особисто. 

Все ж більшість мобілізованих йде до воєнкоматів. Першу хвилю мобілізованих вже направляють на поповнення розбитих частин на фронті - зовсім без підготовки. Іншу частину направлять на фронт після короткої підготовки протягом від двох тижнів до місяця, не більше - також для поповнення. Та оснону масу оцього гарматного м'яса російське командування все ж спробує якось підготувати та сформувати з цього підрозділи, щоб у період через 3-4 місяці чи більше також направити на фронт. Загалом мобілізаційний резерв на основі демографічних даних дозволяє росії мобілізувати майже 4 мільйони чоловіків віком до 35 років і ще більше, якщо загрібати будуть усіх, як це вони роблять зараз. Та загалом неважливо - чи буде їх 300 тисяч, чи більше - все це буде перемелено чи підсмажено  та, у кращому для них випадку, запаковано у чорні пластикові пакети. 

comments powered by HyperComments