Атака Ізраїля: безкарність породжує вседозволеність
Як відомо, у ніч на 14 квітня Іран завдав потужний комбінований повітряний удар по Ізраїлю. Іран зробив це вперше напряму. а не лише силами своїх підконтрольних проксі-угруповань - і це важливо.
З фактичної точки зору важливо, що з близько 300 запущених засобів ураження 99% були збиті. І безпосередньо в небі Ізраїля збивали лише балістичні ракети - все інше, і крилаті ракети. і величезна кількість ударних дронів були збиті ще на шляху, поза межами Ізраїлю - над територіями Іраку, Сирії, Йорданії та над Червоним морем.
Судячи з спрямованості балістичних ракет, однією з головних цілей для Ірану була одна з авіабаз на півдні Ізраїлю - та, де базуються винищувачі F-35. Та вони не постраждали, оскільки під час атаки були у повітрі та займалися знищенням іранських ракет та дронів.
Далі ситуацію треба оцінити з суто військової та геополітичної точки зору.
Почнемо з військової.
Запуск Іраном та його підконтрольними силами приблизно 185 дронів означав, що ці дрони летять повільно, що позиції їх старту були відомі, загальний курс - теж. І тому авіація Ізраїлю, США, Великобританії, та системи ППО таких мусульманських країн як Йорданія, Саудівська Аравія, Ірак все це чудово "бачили". І дрони стали легкою здобиччю як систем ППО, так і літаків, для яких іранські дрони стали чудовими цілями - добре помітними та повільними. І саме тому, наприклад, один літак на своєму напрямку міг запросто знищити з десяток дронів без особливих зусиль - саме тому, що від літака іранський дрон не сховається на низькій висоті та за особливостями рельєфу та забудови, як це роблять іранські дрони, що запускаються росіянами по Україні. Те ж саме стосувалося і крилатих ракет - вони зі своєю дозвуковою швидкістю, прогнозованим курсом та відомими точками старту теж стали легкими цілями для союзної авіації.
З балістичними ракетами для Ізраїлю ситуація була дещо складніша. Та більшість іранської балістики була перехоплена ізраїльською системою протиракетної оборони - яка створювалася як раз для протистояння можливому удару з Ірану.
Загалом, цей удар показав, що Іран абсолютно не в змозі не те, щоб подолати ізраїльську систему ППО, Іран навіть не може дістатися до ізраїльського повітряного простору. І єдине, на що може розраховувати Іран у своїх повітряних нападах - це балістичні ракети, переважна більшість з яких збивається.
Ось і все з суто військової точки зору.
А ось з геополітичної точки зору все набагато складніше і цікавіше.
З одного боку - Іран вже видав заяву про те, що удар було завдано, що помста Ізраїлю, з їх точки зору, за ліквідацію невідомими літаками іранського консульства у Сиріїю була здійснена, що, відповідно, нових ударів не буде - а можливу відповідь Ізраїлю Іран буде розглядати як агресію. Тобто, Іран завдав повітряний удар по території Ізраїлю, чим здійснив акт збройної агресії та фактично розпочав війну - і тепер заявляє, що агресією є саме ізраїльська відповідь. Це означає, що Іран офіційно на рівні ООН заявив, що він може робити що хоче, а якщо отримає здачі - то це вже "агресія". З іншого боку, заяви про те, що удар здійснено і нових не буде за умови відсутності відповіді - це ще й свого роду показник того, що у Ірані зрозуміли власну неспроможність завдати дійсно ефективний повітряний удар, і тому вони там у себе намагаються зберегти обличчя і ще раз не конфузитися ще одним ударом, 99% з якого буде збито.
З іншого боку - Ізраїль за власної ініціативи не завдав негайного адекватного удару у відповідь. Задля цього на уряд Ізраїлю тиснули США, причому і особисто президент США Джо Байден - з ідеєю того, що іранський удар було відбито, нічого важливого в Ізраїлі уражено не було, тому удар у відповідь завдавати не треба, щоб не робити ескалації нової війни. А у США все ще тривають внутрішньополітичні чвари на тему - допомагати тим державам, які атаковані агресорами, тобто Ізраїлю і Україні - чи ні. І саме тому США вже стали об'єктом критики, як ненадійний союзник, на якого не можна покластися у справі захисту миру, демократії і свободи від агресивних диктаторів типу путіна чи іранських аятолл.
З третього боку, і США, і Великобританія, і навіть суто мусульманські країни Йорданія та Саудівська Аравія приймали участь у відбитті цього удару. Авіація та ППО США з баз на Близькому Сході активно збивали іранські дрони та ракети, те ж саме зробили британські літаки. Авіація та ППО Йорданії збивали всі запущені Іраном ракети і дрони, що залетіли у повітряний простір країни - тому що Йорданія у даній ситуації захищає свій суверенітет і не дозволяє комусь використовувати її повітряний простір для нападу на інші держави. Саудівська Аравія напряму не задіяла свою ППО та авіацію - але лише тому, що в її повітряний простір нічого не залетіло. Тут також не слід забувати, що ті ж Йорданія та Саудівська Аравія - це мусульманські держави суннітського напрямку, а Іран - шиїтського, а сунніти та шиїти одні одного терпіти на можуть.
І тут ще раз задам риторичне питання - чому США, Великобританія та інші країни вважають доцільним та можливим відбивати іранські удари по Ізраїлю власними силами, тобто надавати йому пряму військову допомогу, а зробити те ж саме для допомоги Україні - це для них неможливо. Відповідь тут, скоріше за все, лежить у величезному ядерному арсеналі росії, який її диктатор путін та його посіпаки постійно погрожують застосувати, на відміну від офіційної відсутності ядерного арсеналу у Ірану. Втім, Ірану поки що не заважає навіть той факт, що офіційно ядерного арсеналу немає і у Ізраїлю, але якщо треба - то Ізраїль його таки застосує.
З четвертого боку, іранський повітряний удар дуже добре прорекламував західну та ізраїльську авіацію і системи ППО, які дуже ефективно відпрацювали по тим засобам нападу, які і Іран, і росія, і інші держави з сумнівною репутацією, віднесені до "осі зла", рекламують як ультимативну зброю, "аналогів якої нєт". Дійсно, "анало говнєт". Все, що Іран багато років готував для удару по Ізраїлю, спираючись на багаторічне співробітництво з росією та Північною Кореєю, виявилося неспроможним для пробиття сучасної системи ППО.
Але з п'ятого, і останнього, боку всі ці технічні та військові моменти зараз ні до чого. Ще раз підкреслимо головне - Іран зрозумів, що зміг завдати удару по Ізраїлю і не отримати негайного адекватного удару у відповідь. Тобто, удар Ірану по Ізраїлю глобально залишається безкарним. А це означає, що Іран може спробувати ще раз, і ще раз - з дуже високими шансами на те, що і наступні удари теж залишаться безкарними. І це знак і для Ірану, і для росії, і для інших агресорів - можна починати війну, можна завдавати повітряні удари - і за це нічого не буде. Жертви цих ударів обмежаться лише пасивною обороною, хай і дуже ефективною - але для агресорів, які розуміють лише мову сили, поки що все залишається без наслідків.
Безкарність породжує вседозволеність.
