Фортеця Хаджибей знайдена: російські імперські міфи зруйновано
Улітку 2025 року археологічні розкопки на Приморському бульварі в Одесі принесли значний прорив: вчені точно встановили місце розташування турецької фортеці Хаджибей XVIII століття. Ці дослідження, проведені співробітниками Інституту археології НАН України та студентами Південноукраїнського педагогічного університету імені Ушинського, завершили багаторічні дискусії щодо локалізації історичної споруди, що стала попередницею сучасного міста. Безпосередньо на місці керував розкопками ректор Південноукраїнського педуніверситету Андрій Красножон, а "відкритий лист" на право проведення розкопок отримала науковий співробітник Інституту археології НАН України Світлана Іванова.
Розкопки, які тривали з червня 2025 року, зосередилися на території поблизу пам’ятника герцогу де Рішельє (Дюку). За словами Андрія Красножона, георадарні дослідження, розпочаті ще в 2021 році, виявили підземні аномалії, не пов’язані з сучасними комунікаціями. Цього літа археологи виявили залишки кам’яної кладки XVIII століття, що підтверджують існування фортеці. Її локація визначена як квадрат приблизно 40×40 метрів між будинком №8 по Приморському бульвару, фунікулером, пам’ятником Дюку та алеями південної частини бульвару. Знайдені артефакти, зокрема фрагменти кераміки та турецької цегли, свідчать про османське походження споруди.
"Хаджибейський замок знайдено. Поставлено крапку в дискусіях щодо його локалізації, які тривали майже 200 років. Вони посилювалися відсутністю достовірних даних картографії та письмових джерел, а також слідів цієї оборонної споруди, яку підірвали російські війська невдовзі після штурму 1789 р., а згодом розібрали на будматеріали. Нам до останнього не було відомо чи є взагалі шанси знайти залишки замку, оскільки споруда стояла на самому краю берегового плато, а характер зсувних процесів у районі Приморського бульвару невтішний. Вже в 2020 р. за підсумками нашої першої спільної експедиції, стало зрозуміло, що пошук замку треба звузити до території напівциркульної площі. Тому влітку 2021 р. ми розбили там три розкопи, на північ від пам'ятника Дюка і ще кілька шурфів по алеях. Нинішнього року роботи продовжилися на схід від старих ділянок та принесли довгоочікуваний результат. Отже, замок розташовувався між напівкруглим будинком № 8, фунікулером, Дюком та алеями південної частини бульвару, займаючи квадрат приблизно 40×40 м." - підкреслює Андрій Красножон.
Фортеця Хаджибей, захоплена російськими військами в 1789 році під час російсько-турецької війни, була зруйнована за наказом Григорія Потьомкіна та згодом розібрана на будівельні матеріали. Її точне місце залишалося загадкою майже два століття, але нові дані остаточно розставили крапки над "і". Ці знахідки не лише розширюють уявлення про архітектуру та оборонні системи Османської імперії на північному узбережжі Чорного моря, а й мають важливе історичне значення.
Відкриття має особливу вагу в контексті розвінчання російських імперських наративів про історію Одеси. Тривалий час російська пропаганда стверджувала, що місто було засноване з нуля в 1794 році за указом Катерини II, ігноруючи його попередню історію як османського та литовського поселення. Виявлення Хаджибейської фортеці підтверджує, що Одеса має глибші корені, які сягають щонайменше XV століття, коли ці землі належали Великому князівству Литовському, а згодом Османській імперії. Цей факт остаточно підриває міф про "російське заснування" міста, нагадуючи про багатовікову присутність інших культур на цих теренах.
А виявлені артефакти римського періоду можуть свідчити про неперервну історію людських поселень на території сучасної Одеси - від давньогрецького міста до часів Риму і далі, вже Литовського князівства і Османської імперії.
Археологи планують продовжити дослідження, щоб детальніше вивчити конструкцію фортеці та знайти артефакти, які можуть пролити світло на її повсякденне життя. Ці зусилля не лише поповнять історичну скарбницю України, а й стануть важливим аргументом у протистоянні маніпулятивним історичним тлумаченням, які досі використовуються для легітимізації імперських претензій.
