Від першої лопати до нової станції "Привоз": як розвивалося метро в Одесі

Початок: Грандіозні плани і перша лопата

Історія "Одеського метрополітену" бере свій початок у далеких 1980-х, коли місцевий інженер Іван Лопатенко, повернувшись із Києва, де вже давно працювало метро, заявив: "А чим ми гірші?". За легендою, Іван навіть намалював схему майбутньої мережі на серветці в барі "Гамбрінус". План передбачав три гілки: "Приморську" (від Поскоту до Аркадії), "Молдаванську" (від Ланжерону до вулиці Дальницької, яку згодом продовжили до славетного ринку "7-й кілометр") і "Дерибасівську" (яка мала б перевозити туристів від вокзалу до пам’ятника Дюку).

Першу "церемоніальну лопату" вдарили в землю в 1982 році – щоправда, виявилося, що це був просто ремонт каналізації на Грецькій площі. Але одесити, відомі своєю фантазією, уже почали розповідати один одному, що "скоро поїдемо під землею, як у Парижі".

Золотий вік: Метро розширюється

Наприкінці 1980-х будівництво одеського метро досягло свого піку – у місцевих газетах з’явилися замітки про "унікальний проєкт", який враховуватиме особливості одеського грунту. Геологи, щоправда, швидко нагадали, що під Одесою – катакомби, і копати там метро – це як будувати замок із піску під час шторму. Але кого це зупиняло? У народі почали жартувати, що першу станцію назвуть "Катакомба-Центральна", а вагони курсуватимуть із ліхтариками, щоб пасажири могли роздивитися сталактити.

У 1990-х, коли економіка України нагадувала сюжет фільму жахів, про метро заговорили ще гучніше – але тільки в анекдотах. "У нас метро вже є, просто воно таке глибоке, що ми його ще не знайшли", – казали одесити за склянкою чаю на Привозі.

Хоча саме тоді "Одесміськметробуд" виконав левову частку роботи з будівництва тонелей і станцій. Перша "Приморська" лінія стала альтернативою запропонованому проекту моста через Одеську затоку і дозволила мешканцям житломасиву Котовського активно тусуватися в Аркадії. На жаль, продовження цієї лінії не було - і це стало зовсім не Фонтан, оскільки мешканці Фонтану і Таїрова все ще залишаються без метро.

Саме тоді збудували "Молдаванську" лінію, причому в подовженому вигляді аж до "7-го кілометру". Особливістю даної лінії стали метровагони з окремими "багажними" місцями для великих баулів.

Сучасність: Метро як стиль життя

Сьогодні, у 2025 році, Одеський метрополітен існує у паралельній реальності – метро окремо, одесити окремо, хоча вони, як "інь" і "янь" постійно взаємозв'язані.

Вже у 2000-х, нарешті, збудували третю і найкоротшу лінію метро - "Дерибасівську" всього з трьома станціями біля морського вокзалу, під самою Дерибасівською і під залізничним вокзалом. Вона давала можливість туристам, з одного боку, проїхати з вокзалу на Дерибасівську до 13-го стільця, а з іншого - пасажири круїзних лайнерів могли теж приїхати на Дерибасівську.

І як раз 1 квітня 2025 року, після багаторічного великого будівництва, нарешті відкрили станцію "Привоз", яка є пересадковою між "Дерибасівською" і "Молдаванською" лініями. Крім того, як відзначили в мерії, на цій станції є спеціально розширені перони - для того, щоб розмістити там декілька овочевих, рибних, м'ясних і молочних рядів з "Привозу".

З 1 квітня, дорогі друзі! І пам’ятайте: якщо метро в Одесі колись і з’явиться, то першими пасажирами точно будуть коти з катакомб.