Цинізм на тлі руїн: як реакція Безуглої на обстріл Академії наук стала вироком політичній етиці
Замість слів співчуття чи закликів до спротиву російській агресії та консолідації, народна депутатка Мар'яна Безугла дозволила собі відверто цинічну реакцію в соціальних мережах, що миттєво спровокувало хвилю обурення українців. У своєму дописі вона назвала наукову установу «беззмістовним залишком СРСР» і заявила, що російські бомбардування стали своєрідною «химерною, сумною кармою» для академіків, які, за її словами, нічого не зробили для розвитку ППО.
Перекладання відповідальності з країни-агресора на жертв обстрілу виглядає не просто як знецінення трагедії, а як свідома маніпуляція на крові заради привернення уваги. Або як типовий прояв російської пропаганди, з її наративом про перекладання провини із дійсного винуватця, тобто самої росії, на жертв - українців.

Подібна риторика від представниці влади оголює глибоку кризу політичної етики. Замість того, щоб в умовах повномасштабного вторгнення працювати над забезпеченням потреб оборони чи реформуванням інституцій цивілізованим шляхом, політикиня обирає шлях публічного шельмування.
Суспільство не без підстав обурилося тим, що депутатка, яка безпосередньо голосує за розподіл державних бюджетів ще з 2019 року, цинічно звинувачує у відсутності протиповітряної оборони представників фундаментальної науки. Цей інцидент засвідчив, що межа між конструктивною критикою державних структур і відвертим зловтішанням під час війни для певних діячів остаточно стерта.
Утім, для Мар'яни Безуглої перехід на особистості та зневага до власних громадян вже стали системним інструментом. Варто згадати, що саме вона під час повномасштабної війни стала першим політиком, яка дозволяє собі відкрито знущатися та цькувати українських військових, зокрема генералів Залужного і Сирського в той час, коли вони були головнокомандувачами ЗСУ.
Її регулярні нападки на бойових офіцерів, інформаційні провокації проти командування та відверта неповага до тих, хто щодня ризикує життям на фронті, створили прецедент, коли хайп ставиться вище за моральний дух захисників.
Тепер ця ж тактика агресивного знецінення була масштабована і на науковців, які опинилися у вогні та під завалами після російської атаки.
Реакція українців на випад Безуглої щодо Академії наук є яскравим індикатором того, що суспільство має нульову толерантність до політичного мародерства на національних трагедіях. Громадяни вимагають від обраних посадовців адекватності, консолідації зусиль для боротьби із зовнішнім ворогом та елементарної людяності.
Коли політик дозволяє собі публічно цькувати військових і радіти «кармі» цивільних науковців під ворожими ударами, це стає серйозним викликом для всієї держави, адже подібна поведінка свідомо руйнує найвразливіший та найцінніший ресурс — внутрішню єдність нації.