Євросоюз і €90 млрд для України: Угорщина тримає вето, а Брюссель шукає обхідні стежки
Ще в грудні 2025-го на саміті лідери ЄС досягли політичної домовленості: створити новий інструмент позик на суму до 90 млрд євро, з яких приблизно 2/3 (€60 млрд) мали б піти безпосередньо на оборонні потреби — закупівлю озброєння, боєприпасів, спільне виробництво в Україні та ЄС, а решта (€30 млрд) — на бюджетну підтримку: зарплати військовим, держслужбовцям, пенсії, відновлення енергетики та критичної інфраструктури. Це був би наймасштабніший пакет прямої військової та фінансової допомоги з боку Євросоюзу за весь час війни.
Напередодні одне з болгарських медіа повідомило про те, що Євросоюз якимось чином обійшов вето від фаната путіна Орбана і запустив механізм кредитування України, та вже вранці 18 березня цю інформацію було спростовано.
Але для реалізації потрібна юридична база — зміна поточного багаторічного фінансового плану (MFF 2021–2027) і дозвіл на нові спільні запозичення. Саме тут і спрацювало право вето. Угорщина (а за нею частково Словаччина) заблокувала необхідний регламент. Без нього Європейська комісія не може вийти на ринки капіталу, а отже — не може переказати Україні ані євро.
Чому Орбан це робить саме зараз? Причина лежить на поверхні: Будапешт використовує українське питання як важіль у двох паралельних торгах. Перший — із Брюсселем щодо розблокування заморожених фондів згуртованості (понад €20 млрд), які Угорщина не може отримати через системні порушення верховенства права. Другий — більш делікатний і менш публічний: Угорщина хоче гарантій, що після ремонту пошкодженої української стороною ділянки нафтопроводу «Дружба» відновиться транзит російської нафти через Україну до Угорщини та Словаччини. Київ уже дав політичну згоду на інспекцію та ремонт, але деталі (гарантії безпеки, терміни, компенсації) ще не узгоджені.
Що робить Брюссель? Поки що — кілька паралельних треків:
- Двосторонні кредити від країн «коаліції охочих» (Естонія, Латвія, Литва, Данія, Швеція, Нідерланди вже заявили про готовність виділити частину коштів напряму);
- Механізм посиленої співпраці (enhanced cooperation) за участю 20–22 країн без Угорщини (юридично можливо, але технічно складно і повільно);
- Прямі гарантії від Європейського інвести реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Європейського інвести інвести (ЄІБ), які вже готові кредитувати український оборонний сектор.
Найреалістичніший сценарій: якщо до кінця березня — початку квітня вдасться узгодити компроміс щодо «Дружби» (або якщо Угорщина отримає інший «пряник» від Брюсселя), то перший транш може надійти вже в квітні–травні 2026 року. Судячи з останніх новин, щодо нафтопроводу все-ж домовилися - тому цілком вірогідно, що сценарій подальших дій наступний. Євросоюз фінансує ремонт «Дружби», а Орбан в обмін на можливість знову купувати нафту у путіна не заважає Євросоюзу кредитувати Україну.
Якщо ж Орбан продовжить гру на виснаження — ми побачимо ще одну довгу зиму європейських переговорів, а Україна змушена буде покладатися переважно на американську та двосторонню європейську допомогу.
Підсумок простий: €90 млрд — це не просто гроші. Це політичний тест на те, наскільки ЄС здатен діяти швидко і єдино в умовах війни на власному континенті. Поки що відповідь — «дуже повільно і з великими компромісами». Але саме ця повільність зараз оплачується українською кров’ю на фронті.
