Ще одна війна на Сході: Іран під новим ударом Ізраїлю і США

Марк Врублевський  |  Субота, 28 лютого 2026, 10:10
Ранок 28 лютого 2026 року увійде в підручники історії як момент, коли «червоні лінії», про які дипломати розлого розмірковували десятиліттями, були стерті за одну ніч вогнем і металом. Це сталося: Ізраїль та Сполучені Штати перейшли від стратегії стримування до прямої хірургічної деструкції іранської військової машини.
Ще одна війна на Сході: Іран під новим ударом Ізраїлю і США

Суб’єктивно кажучи, відчуття неминучості цього удару висіло в повітрі весь останній тиждень. Коли Пентагон почав безпрецедентне накопичення сил в Аравійському та Червоному морях, стало зрозуміло: це не «демонстрація прапора». Станом на сьогоднішній ранок ми маємо справу з наймасштабнішою спільною операцією ЦАХАЛу та Збройних сил США за останні пів століття.

За словами ізраїльських посадовців, планування тривало кілька місяців у координації з Вашингтоном. Іранські ЗМІ повідомляють, що об'єктами атак стали Міністерство розвідки, Міністерство оборони, резиденція Верховного лідера Алі Хаменеї та Іранська організація з атомної енергії в Тегерані. Удари почалися після того, як Трамп розчарувався в переговорах щодо ядерної програми. Ізраїльський прем'єр Нетаньяху охрестив цю операцію назвою «Рев Лева».

За попередніми деталями, що просочуються крізь завісу цензури, удар був завданий одночасно з декількох стихій. Поки ізраїльські F-35 Adir «прошивали» іранську ППО на малих висотах, американські стратегічні бомбардувальники B-2 Spirit, підняті з бази Дієго-Гарсія, працювали по найбільш захищених об’єктах ядерної інфраструктури в Натанзі та Фордо.

Особливо вражає розмах американської участі. Це не просто підтримка — це повноцінний спільний наступ. США зосередили в регіоні одразу дві авіаносні ударні групи (АУГ), включно з найпотужнішим у світі авіаносцем USS Gerald R. Ford, та понад 200 одиниць сучасної авіації на базах у Катарі та ОАЕ.

З палуб кораблів у Перській затоці було випущено понад 150 крилатих ракет Tomahawk. Цілями стали не лише заводи з виробництва дронів-камікадзе та балістичних ракет, а й вузли зв’язку Корпусу вартових ісламської революції (КВІР). На мій погляд, це спроба повністю «засліпити» іранське керівництво в перші ж години конфлікту.

Чому саме зараз? Суб’єктивно, відповідь очевидна: Іран занадто близько підійшов до порогу створення боєголовки, водночас перетворившись на «збройовий склад» для агресивних режимів по всьому світу. Ізраїль просто не міг дозволити собі чекати далі, а Вашингтон, очевидно, вирішив, що ціна бездіяльності стала вищою за ціну прямої війни. Тим більше, що, схоже, керівництво Ірану не засвоїло досвід літа 2025 року, колі Ізраїль і США вже завдавали ударів по іранським ядерним об'єктам.

Зараз ми бачимо лише початок. Іранські медіа повідомляють про «успішне відбиття атак», але кадри пожеж з Бушера та околиць Кермана говорять про зворотне. Світ затамував подих: чи відповість Іран своїм ракетним арсеналом по Хайфі чи Тель-Авіву? Чи наважиться КВІР перекрити Ормузьку протоку, обваливши світову економіку?

На всяк випадок, Ізраїль переходить у надзвичайний стан — функціонуватимуть лише критично важливі служби. Школи закриваються, масові події скасовують, більшість підприємств припиняють роботу — працюватимуть тільки служби життєзабезпечення.

Сьогоднішній ранок пахне не просто порохом, а зміною цілих епох. Нова війна проти Ірану починається на фоні іншої війни, що почалася кілька днів тому - ядерного Пакистану проти режиму афганських талібів, про яку я писав вчора. Ми вступили в період великої близькосхідної війни, наслідки якої відчує кожен — від ціни на бензин у Європі до розкладів сил на фронтах в Україні. Старий світ, де ядерний шантаж був лише блефом, остаточно залишився вчора. 

comments powered by HyperComments