Чи буде перемир'я у травні: що насправді означає пропозиція путіна та відповідь Зеленського

Пропозиція путіна укласти перемир’я на 8–9 травня: цілі та вигоди

28 квітня 2025 року президент росії Володимир рутін оголосив про намір укласти одностороннє перемир’я з опівночі 8 травня до опівночі 11 травня, мотивуючи це «гуманітарними міркуваннями» у період святкування 80-ї річниці дня перемоги. У Кремлі заявили, що росія готова до мирних переговорів без попередніх умов і закликали Україну приєднатися до цього режиму тиші. Проте пропозиція супроводжувалася застереженням: у разі порушення перемир’я з боку України російські війська дадуть «адекватну та ефективну» відповідь.

Що з цього отримає росія:

1. Пропагандистський ефект. Перемир’я, приурочене до дня перемоги, має символічне значення для росії, де 9 травня є центральним державним святом. Тиша на фронті під час московського параду створює ілюзію контролю росії над ситуацією та підкріплює наратив про її миротворчу роль. Це особливо важливо для путіна в умовах міжнародної ізоляції, коли на парад запрошено лідерів країн, таких як Китай, Бразилія, Словаччина та Сербія, хоча не всі вони приїдуть.
2. Тактична пауза. Перемир’я може бути використано для накопичення боєприпасів і техніки біля лінії фронту, підготовки до наступу, запланованого на травень 2025 року, та нейтралізації «сірих зон» як буфера між позиціями.
3. Тиск на Україну. Пропонуючи коротке перемир’я, кремль ставить Київ у складне становище: відмова може бути використана для звинувачень України в ескалації, а згода – для просування російських умов переговорів, таких як відмова від НАТО чи визнання окупованих територій.

Вигоди для росії: Коротке перемир’я дозволяє путіну зміцнити внутрішню підтримку, уникнути ударів по москві під час параду та підготуватися до наступних військових дій без значних поступок. Слід зауважити, що російське керівництво вже не впевнене в тому, що зможе захистити москву від українського повітряного удару під час церемоній, урочистостей і параду з залученням іноземних лідерів.

Вигоди для України: Для України триденне перемир’я має обмежену цінність. Воно може зменшити інтенсивність бойових дій на кілька днів, але попередній досвід, зокрема «великоднє перемир’я» 2025 року, показує, що росія порушувала такі режими тиші, здійснюючи обстріли та штурми. Крім того, короткий термін не дозволяє Україні перегрупуватися чи отримати стратегічні переваги.

Пропозиція у відповідь: президент України пропонує укласти перемир’я на 30 днів

Президент України Володимир Зеленський і міністр закордонних справ Андрій Сибіга відреагували на пропозицію путіна скептично, назвавши її маніпуляцією для забезпечення тиші під час параду. У відповідь Зеленський запропонував припинити вогонь негайно щонайменше на 30 днів, починаючи негайно, без прив’язки до символічних дат. Сибіга підкреслив, що Україна готова до тривалого, надійного та повного припинення вогню, яке не обмежується пропагандистськими цілями.

Мета пропозиції України:

1. Демонстрація мирних намірів. Пропонуючи 30-денне перемир’я, Україна підтверджує свою прихильність до миру, посилаючи сигнал міжнародним партнерам, зокрема США та ЄС, що Київ готовий до переговорів за умови реальної деескалації.
2. Стратегічна вигода. Тривалий період тиші дозволив би Україні перегрупувати сили, поповнити запаси та посилити позиції, особливо після інтенсивних боїв та російських повітряних ударів.
3. Викриття намірів росії. Зеленський і Сибіга наголосили, що якщо росія справді прагне миру, немає потреби чекати 8 травня і перемир'я можна заключити вже зараз. Ця пропозиція ставить кремль перед вибором: погодитися на тривале перемир’я на українських умовах чи визнати, що його мета – лише пропаганда.

Відмова росії від 30-денного перемир’я

29 квітня 2025 року речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що 30-денне перемир’я «без урегулювання всіх нюансів є неможливим», фактично відкинувши пропозицію Зеленського. Медіа з росії, цитуючи високопосадовців, зазначили, що путін вважає свою позицію сильною через продовження наступальних дій російських  військ на фронті, і тривале перемир’я може послабити ці переваги, дозволивши Україні перегрупуватися та отримати західну зброю.

Причини відмови:

Стратегічні побоювання. росія боїться, що 30-денна пауза дасть Україні час для зміцнення оборони та поповнення арсеналів, що суперечить російським планам продовження війни.
Неприйнятність умов. Кремль наполягає на власних умовах, таких як виведення українських військ із чотирьох областей, визнання анексії окупованих територій і відмова від НАТО, які є неприйнятними для Києва.
Пропагандистська тактика. Коротке перемир’я краще вписується в наратив росії про «гуманітарну» паузу, тоді як тривалий режим тиші вимагає серйозних переговорів, до яких Москва не готова.

Заява президента України про відсутність гарантій безпеки для гостей у Москві 9 травня

3 травня 2025 року Зеленський заявив, що Україна не може гарантувати безпеку світових лідерів, які приїдуть до москви на парад 9 травня, відкинувши пропозицію рутіна про триденне перемир’я. Він назвав ініціативу кремля «театральною постановкою» для створення ілюзії виходу росії з ізоляції та наполіг на 30-денному припиненні вогню з 7 травня.

Після цього стало відомо, що деякі європейські лідери накшталт Фіцо (Словаччина) і Орбана (Угорщина) оперативно «захворіли», сербський президент Вучич та індійський премєр Моді взагалі відмовилися їхати, лідер Китаю Сі Цзіньпін проведе зустрічі з путіним, але не відвідає урочисті заходи на москві. Та і сам путін вирішив дивитися на парад своєї армії дистанційно з бункеру замість того, щоб прийняти парад особисто.

Значення заяви:

Тиск на росію. Відмова гарантувати безпеку під час параду підкреслює, що Україна не визнає односторонніх ініціатив Кремля та вважає їх маніпулятивними, а також має достатньо засобів ураження, щоб завдати удар по ньому. Адже скупчення російських військ під час параду є легітимною військовою ціллю..
Міжнародний сигнал. Зеленський звертається до лідерів країн, запрошених на парад, вказуючи на ризики участі в заході країни-агресора, що може зменшити кількість гостей у Москві.
Підкреслення пріоритетів. Відкидаючи триденне перемир’я і пропонуючи перемир'я на 30 днів, Україна акцентує на необхідності тривалого миру, а не коротких пауз для російської пропаганди.

Позиції європейських держав і США

Європейські держави: Позиція ЄС залишається чіткою: росія має припинити бойові дії негайно, без очікування 8 травня. Речниця Єврокомісії Аніта Гіппер заявила, що репутація росії як агресора вимагає судити її за діями, а не заявами. Європейські лідери, зокрема президент Фінляндії Александер Стубб, наголосили, що путін розуміє лише силу, тому тиск на росію має посилюватися. Водночас окремі країни, як-от Словаччина чи Угорщина, демонструють готовність відвідати парад у Москві, що вказує на розбіжності в європейській єдності. Коаліція країн, готових надавати гарантії безпеки Україні після перемир’я, формується, але США до неї не входять.

США: Адміністрація президента Дональда Трампа підтримує ідею тривалого припинення вогню. Прес-секретар Білого дому Керолайн Левітт і спецпосланник Кіт Келлог заявили, що Трамп прагне постійного миру, а триденне перемир’я путіна назвали «абсурдом». США тиснуть на Росію через переговори, зокрема через зустрічі в Джидді та Москві, але Трамп уникає чітких зобов’язань щодо гарантій безпеки Україні, вважаючи, що переговори можливі лише після припинення вогню. Угода про реконструкцію України, підписана 30 квітня 2025 року, сигналізує про економічну підтримку, але не вирішує питання військових гарантій.

Пропозиція путіна про триденне перемир’я на 8-10 травня є тактичним кроком, спрямованим на пропагандистські та військові вигоди росії, а не на реальний мир. Вона контрастує з українською пропозицією 30-денного припинення вогню, яка демонструє готовність Києва до серйозних переговорів, але була відкинута кремлем через стратегічні побоювання. Заява Зеленського про відсутність гарантій безпеки для гостей у Москві підкреслює принципову позицію України, наявність у неї засобів ураження, здатних досягти москви та її відмову від маніпулятивних ініціатив. 

Європейські держави та США підтримують тривалий мир, але їхні підходи різняться: ЄС акцентує на негайному припиненні агресії, тоді як США фокусуються на дипломатичному тиску без чітких безпекових гарантій. Відсутність механізмів моніторингу та взаємної довіри робить будь-яке перемир’я в травні 2025 року малоймовірним. Для України ключовим залишається забезпечення довгострокового миру з надійними гарантіями, а не короткострокові паузи, які вигідні росії.