Від "Петропаловська" до "Москви": як загинули флагмани російського флоту

Загибель "Петропавловська"

Цього дня, але 1904 р. (31 березня 1904 р. за старим стилем) російський флагманський броненосець "Петропавловськ", що належав до 1-ї Тихоокеанської ескадри Імператорського російського флоту, затонув поблизу Порт-Артура внаслідок підриву на японській міні. Ця подія стала однією з найбільших катастроф для російського флоту під час Російсько-японської війни 1904–1905 років, забравши життя 679 осіб, включно з командувачем ескадри віцеадміралом Степаном Макаровим та відомим художником-баталістом Василієм Верещагіним.

7 березня 1904 року командувачем ескадри було призначено віцеадмірала Степана Макарова, одного з найталановитіших російських флотоводців, який замінив адмірала Оскара Старка після незадовільних результатів у перших боях війни. Макаров одразу почав активізувати дії флоту, намагаючись перехопити ініціативу в японців. Однак японський флот під командуванням адмірала Того Хейхатіро розробив план, щоб заманити росіян у пастку. Наприкінці березня японський мінний загороджувач "Кору-Мару" за підтримки есмінців установив мінне поле поблизу входу в гавань Порт-Артура. Макаров помилково прийняв японські кораблі за власні есмінці, які патрулювали район, що дозволило ворогу завершити операцію. 

Рано вранці 13 квітня російський есмінець "Страшний", який патрулював акваторію, зіткнувся з чотирма японськими есмінцями. Після короткого бою "Страшний" був потоплений, і Макаров, дізнавшись про інцидент, негайно вирушив на допомогу на "Петропавловську" разом із броненосцем "Полтава" та кількома крейсерами. Проте, побачивши головні сили японського флоту, Макаров наказав відступити до Порт-Артура, щоб об’єднатися з рештою ескадри. Під час повернення, о 09:42 за місцевим часом, "Петропавловськ" натрапив на щойно встановлене мінне поле. Корабель підірвався на міні з лівого борту, вибух спричинив детонацію боєзапасу, і броненосець затонув менш ніж за дві хвилини. Загинули 27 офіцерів і 652 матроси, включно з Макаровим і Верещагіним. Через півгодини, о 10:15, на міні підірвався ще один броненосець, "Победа", але він залишився на плаву, хоча й зазнав серйозних пошкоджень.

Броненосець "Петропавловськ" був головним кораблем однойменного класу, побудованим у 1890-х роках для Імператорського флоту росії. Був озброєний 4 гарматами калібру 305 мм (у двох баштах) та 12 гарматами калібру 152 мм (у чотирьох баштах та двох бортових казематах), а також малокаліберною протимінною артилерією

З моменту введення в експлуатацію в 1899 році він базувався на Далекому Сході, ставши флагманом 1-ї Тихоокеанської ескадри. Корабель брав участь у придушенні Боксерського повстання в Китаї в 1900 році, а з початком Російсько-японської війни в 1904 році активно діяв у районі Порт-Артура. На той час напруженість між росією та Японією досягла піку через суперечки щодо контролю над Маньчжурією та Кореєю. Після провалу переговорів Японія розпочала війну, здійснивши 8–9 лютого 1904 року несподіваний напад на російський флот у Порт-Артурі. "Петропавловськ" уникнув пошкоджень під час першої атаки, але зазнав легких ушкоджень у наступному бою, отримавши три влучання японських снарядів. 

Загибель "Петропавловська" стала катастрофою для російського флоту. Втрата Макарова, якого вважали найкомпетентнішим адміралом, серйозно деморалізувала ескадру. Його наступники не змогли ефективно протистояти японському флоту, і російські кораблі залишалися заблокованими в Порт-Артурі до кінця облоги в грудні 1904 року. Ця подія послабила позиції росії у війні, адже Макаров був єдиним, хто міг би змінити хід подій на морі. Японці, зі свого боку, здобули стратегічну перевагу, що стала вирішальною для їхньої перемоги у війні.

Загибель "Москви"

13 квітня 2022 року флагман Чорноморського флоту росії, ракетний крейсер "Москва", був уражений українськими протикорабельними ракетами "Нептун" і наступного дня затонув у Чорному морі. Ця подія стала однією з найбільших втрат російського флоту за останні десятиліття та символом спротиву України у війні проти агресора.

Ракетний крейсер "Москва", спочатку названий "Слава", був закладений у 1976 році на суднобудівному заводі в Миколаєві, Україна, спущений на воду в 1979 році та введений в експлуатацію в 1982 році. Це був головний корабель проєкту 1164 "Атлант", призначений для знищення авіаносних груп противника. Ставши флагманом Чорноморського флоту, "Москва" брав участь у кількох конфліктах, зокрема у війні з Грузією 2008 року, блокаді українського флоту в Криму в 2014 році та захопленні острова Зміїний 24 лютого 2022 року на початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Саме з цього корабля українським прикордонникам на Зміїному було висунуто ультиматум, на який вони відповіли відомою фразою: "Русский военный корабль, иди на**й".

У другій половині дня 13 квітня 2022 року, близько 14:06 за київським часом, українські військові виявили крейсер за 120 км від Одеси в районі острова Зміїний. Оператори ракетного комплексу РК-360 "Нептун" випустили дві протикорабельні ракети Р-360, які влучили в лівий борт корабля в районі ходового містка, кают-компанії та носового машинного відділення. Для відволікання уваги крейсера використовувався безпілотник "Байрактар ТБ2", який, за даними поранених російських матросів, спочатку обстріляв радари, вивівши їх із ладу. Після влучання ракет на борту почалася масштабна пожежа, а згодом стався вибух боєзапасу зенітної артилерійської установки та, можливо, вигоріли, але не здетонували, всі 64 ракети протиповітряного комплесу "Форт" (морська версія ЗРК С300). 

Міністерство оборони росії спочатку заявило, що екіпаж евакуйовано, а корабель зберігає плавучість, але пізно ввечері 14 квітня визнало, що "Москва" затонув під час буксирування до Севастополя "через втрату стійкості в умовах шторму". Україна наполягає, що причиною загибелі стали саме ракетні удари та спричинені ними критичні пошкодження корабля, за умов спокійної погоди - що підтверджено останніми відео крейсера незадовго до загибелі.

За даними аналізу супутникових зображень, корабель затонув за координатами 45°10’43.39″N, 30°55’30.54″E, приблизно за 150 км від Одеси. 

Точна кількість загиблих залишається невідомою. Міноборони рф спочатку повідомило про одного загиблого та 27 зниклих безвісти, заявивши, що 396 членів екіпажу евакуйовано. Проте згодом з’явилися дані, що втрати могли бути значно більшими: за оцінками українських джерел, на борту перебувало 510 осіб, із яких врятувалися лише 58. Видання "Медуза" із посиланням на джерела зазначало, що 37 тіл було доставлено до Севастополя, а близько 100 моряків отримали поранення. Офіційно росія визнала загибель капітана корабля Антона Купріна та кількох моряків, зокрема старшого мічмана Дмитра Черемискіна, смерть якого підтвердили лише в серпні 2022 року. За іншими даними, з понад 500 членів екіпажу змогли врятуватися трохи більше 100

За оцінками Forbes, вартість крейсера становила близько 750 млн доларів, а з урахуванням ремонтів у 2018–2020 роках загальні втрати Росії перевищили 1 млрд доларів. Це стало найдорожчою військовою втратою для рф у війні з Україною. Крім того, "Москва" була першим крейсером, потопленим у бойових умовах із часів Фолклендської війни 1982 року, і найбільшим російським кораблем, втраченим із часів Другої світової війни, а також єдиним знищеним у бойовій обстановці ракетним крейсером. 

Знищення "Москви" мало не лише військове, а й символічне значення. Крейсер вважався "невразливим" через три ешелони протиповітряної оборони, але, як зазначають у ВМС України, російська зверхність і нехлюйство зіграли ключову роль у його загибелі. Деякі системи ППО, ймовірно, були несправними, а корабель не мав супроводу, залишаючись на одному місці з 11 до 13 квітня. Це дозволило українським силам ефективно спланувати та здійснити атаку. 

Загибель "Москви" змінила баланс сил у Чорному морі, послабивши російський флот і змусивши його діяти обережніше. За словами тодішнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, Україна використала незначний шанс, який не можна було втрачати. Подія також підірвала моральний дух росіян і стала поштовхом для подальшого розвитку українських протикорабельних технологій. Після втрати крейсера чорноморський флот втратив бойову стійкість без єдиного корабля, який міг забезпечувати зональну систему ППО та виконувати керівні функції - і був змушений припинити операції у західній частині Чорного моря. Спочатку це обумовило успіх серії операцій з визволення від окупації острова Зміїний, після цього - відновлення судноплавства з портів Великої Одеси, а згодом - і до стратегічного розгрому чорноморського флоту рф.

Знищення ракетного крейсера "Москва" 13 квітня 2022 року стало переломним моментом у війні, продемонструвавши вразливість російського флоту та ефективність української зброї. Ця операція увійшла в історію як приклад вдалої тактики та мужності ЗСУ, а уламки "Москви" на дні Чорного моря стали символом незламності України. Створений як "вбивця авіаносців" у часи "холодної війни", крейсер "Москва" використовувався як засіб агресивної колоніальної політики росії.

Так само і загиблий від японських мін броненосець "Петропавловськ", як і інші кораблі російського імператорського флоту на Тихому океані, слугував тодішній колоніальній політиці російської імперії по відношенню до Китаю та Кореї. 

В обох випадках російський колоніалізм, стикнувшись з організованим та грамотним військовим супротивником, зазнавав поразки. І показово гинули флагманські кораблі російського флоту - і броненосець "Петропавловськ", і крейсер "Москва", і, як ми знаємо з історії Російско-японської війни, також загинув і флагман 2-ї Тихоокеанської ескадри броненосець "Князь Суворов".