З російським чорноморським флотом відбувається щось дивне (ВІДЕО)

6 червня різноманітні моніторингові канали почали повідомляти про перебування у Чорному морі відразу трьох надводних ракетних кораблів росіян, які у такій кількості вперше за довгий час вийшли в море з Новоросійська.

Також стало відомо, що у період 5-7 червня більшість російських кораблів, що раніше майже весь час стояли біля причалів у Новоросійську, вийшли звідти. Але не у відкрите море, а у напівзакриту акваторію Цемесської бухти, на зовнішній рейд порту - де вони маневрують. 5 червня більшість кораблів все ще стояли у причалів, а 6 червня - вже були помічені на зовнішньому рейді. А військово-морська база у Новоросійську стояла порожньою.

Всі деталі у нашому відеосюжеті.

Чому вони так роблять? Тому що бояться, що кораблі, які стоять весь час біля причалів з точно відомими локаціями, можуть стати зручною ціллю для ракетного удару. Як для модифікованих зі збільшенням дальності до 400 км і більше українських ракет "Нептун", так і для переданих західними союзниками ракет ATACMS, Storm Shadow, Scalp, якими тепер можна бити по російським військовим об'єктам без обмежень. Також не виключено, що росіяни бояться, що одночасно з ракетами, до Новоросійська ще й прилетять добрі дрони - які або посилять удар, або відволікуть на себе так звану російську ППО, а в цей час українські ракети легко знайдуть собі ціль. Хоча при цьому не слід забувати, що російські кораблі на зовнішньому рейді стають більш вразливими для українських морських дронів - адже саме там у серпні минулого року було успішно атаковано десантний корабель "Оленегорський Горняк". Але успішно атакувати морськими дронами ціле з'єднання готових до оборони бойових кораблів все ж буде набагато складніше, ніж одиночний і майже неозброєний десантний корабель. Так чи інакше, підставившись під можливий удар морських дронів, росіяни вважають, що менше ризикують, ніж залишаючись біля причалів. 

Перед цим, у ніч на 1 червня, російські кораблі приймали участь у комбінованому повітряному ударі, випустивши 10 ракет "Калібр". Це міг бути або неповний залп з трьох наявних у них підводних човнів (це максимум 12 ракет), а міг бути і залп з надводного корабля та підводного човна - але теж неповний. Або одна-дві ракети не долетіли до України та впали у море. Повідомляється, що росіяни знайшли якийсь спосіб навантаження ракет "Калібр" на підводні човни - раніше ми говорили про проблеми у них з навантаженням ракет на кораблі у Новоросійську. Тобто, цю проблему вирішили - і росіяни відновили участь флоту у ракетних ударах.

Останній раз вантаж ракет до Новоросійську, ймовірніше за все, з складів у Севастополі, привезли на одному зі старих десантних кораблів проекту 1171 - їх там у росіян залишилося два, "Орськ" та "Николай Фильченков".

У Севастополі росіяни, як і раніше, залишають лише старі і малоцінні кораблі, а також ті кораблі, що знаходяться в ремонті та небоєздатні. Цікаво, що розбитий ракетним ударом у сухому доці ще у вересні минулого року підводний човен "Ростов-на-Дону" вони вивели з доку і розмістили на плаву між двома допоміжними суднами - плавучими майстернями. З одного боку, це свідчить про певні ремонтні роботи - росіяни намагаються відновити підводний човен та вже спромоглися забезпечити йому плавучість, тобто він не затонув відразу після виведення з доку. А з іншого - цілком можливо, що вони при цьому ще й спробували звільнити док для якогось іншого корабля, що потребує ремонту.

Крім того, сьогодні, 7 червня, до Севастополю зайшов один з небагатьох ще справних десантних кораблів проекту 775 - йомовірніше за все, щоб продовжити вивезення звідти різноманітних флотських запасів.

Також ще раз повернемося до останнього удару морськими дронами в Криму. Тоді у спеціалізованому морському порту Чорноморськ на північному березі мису Тарханкут, збудованого свого часу для обслуговування газодобувних платформ і морського видобутку газу взагалі, було уражено невеликий рейдовий буксир "Гоусан-5", який там постійно працював ще до окупації - і був, відповідно захоплений росіянами. Ми бачимо, що українські морські дрони прорвалися через бонове загородження і успішно атакували буксир. У тому порту ще знаходився набагато більший та цінніший для окупантів морський буксир - і самі росіяни вважають, що саме він був запланованою ціллю для українських морських дронів, але щось пішло не так - і було атаковано хоча б невеличке судно.

Біля Керченського мосту з боку Чорного моря станом на 6 червня встановлено вже 11 сегментів бонових загороджень. 3 червня їх було 10, а ще на два дні раніше - 9. Довжина кожної секції 90-100 м. Таким чином, росіяни намагаються захистити міст від українських морських дронів.

Підводячи підсумки, ми бачимо, що зняття політичних обмежень на застосування західної зброї не залишає російському флоту у Чорному морі ніякого безпечного місця, окрім морського дна. Самі росіяни це чудово розуміють і намагаються відтягнути неминучий кінець. Але це мені нагадує, як у кінці оборони обложеного Порт-Артуру у листопаді-грудні 1904 р., росіяни спочатку втратили майже всі свої броненосці і крейсери, які розстріляла японська артилерія. І лише останній броненосець був виведений на зовнішній рейд, де його системними атаками було уражено торпедами з міноносців. За іронією долі, цей останній броненосец називався "Севастополь", і командував ним той самий Ессен, тоді ще капітан Микола фон Ессен, який згодом став адміралом, командуючим Балтійським флотом на початку Першої світової, і на честь якого названо сучасний російський фрегат - той самий "Адмирал Ессен", який з весни 2022 року декілька разів був уражений українськими ракетами і дронами, та майже всю війну безславно стоїть у ремонті.