«Не благодійність, а обмін»: як 37-й «Рамштайн» у Брюсселі переформатував протиповітряну та авіаційну підтримку України перед зимою

Марк Врублевський  |  Середа, 18 листопада 2026, 12:40
За підсумками 37-го засідання Контактної групи з питань оборони України п'ятнадцять держав-партнерів оголосили нові пакети військової допомоги на мільярди євро, зробивши ставку на екстрене посилення ППО, розширення парку винищувачів і масштабні закупівлі українських далекобійних дронів на тлі дискусій із Вашингтоном щодо ударів по тилу рф.
«Не благодійність, а обмін»: як 37-й «Рамштайн» у Брюсселі переформатував протиповітряну та авіаційну підтримку України перед зимою

У штаб-квартирі НАТО в Брюсселі 17 листопада відбулося 37-ме засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн», скликане під співголовуванням Великої Британії та Німеччини. Зустріч, у якій особисто взяв участь міністр оборони України Євгеній Хмара, а президент Володимир Зеленський виступив з онлайн-зверненням, проходила у знаковому воєнно-політичному контексті — одразу після руйнування Силами оборони України автомобільної арки Керченського мосту та виведення з ладу понад половини російських нафтопереробних потужностей. Головним завданням листопадового саміту стало формування зимового щита над українськими містами та перехід від вичерпаних складських поставок до прямого фінансування спільного оборонного виробництва й закупівлі американської зброї коштом європейських союзників.

Виступаючи перед учасниками коаліції, президент Володимир Зеленський запропонував західним партнерам прагматичний механізм негайного подолання дефіциту зенітних ракет під гаслом «не благодійність, а обмін». Оскільки на виготовлення нових перехоплювачів у світі вишикувалися багаторічні черги, а захист від російської балістики та реактивних «шахедів» потрібен Україні негайно, Київ запропонував союзникам передати наявні на їхніх складах ракети до комплексів Patriot та IRIS-T уже сьогодні, а натомість забрати собі новіші ракети з тих партій, які Україна вже законтрактувала у виробників, щойно вони зійдуть із конвеєра. Окремо глава держави звернувся до Сполучених Штатів із закликом не затримувати узгоджені поставки, наголосивши, що кожне російське влучення по українській інфраструктурі робить кремль менш схильним до компромісів на переговорах і створює пряму загрозу для всієї Європи.

Другим стратегічним блоком українського запиту стало кардинальне нарощування бойової авіації. Володимир Зеленський відверто окреслив технологічну проблему експлуатації наявних винищувачів F-16: через високе навантаження під час відбиття масованих ракетно-дронових атак машини потребують тривалого регламентного обслуговування і проводять чимало часу на ремонті замість бойових вильотів. У зв'язку з цим президент офіційно запросив у партнерів передачу ще 40 літаків F-16, а також додаткових французьких винищувачів Mirage 2000, які українські пілоти можуть застосовувати вже зараз, на відміну від перспективних літаків Rafale, інтеграція яких вимагатиме тривалої підготовки. Паралельно Київ за підтримки Швеції та Великої Британії просуває програму отримання шведських винищувачів Gripen разом із далекобійними ракетами класу «повітря — повітря» Meteor.

Важливим політичним маркером 37-го «Рамштайну» стала публічна заочна дискусія між провідними європейськими міністрами та представниками Пентагону щодо українських ударів углиб території рф та по Керченському мосту. Після того як заступник міністра оборони США Елбрідж Колбі під час засідання висловив сумнів у доцільності українських далекобійних атак по російській інфраструктурі через ризик ескалації, очільник Міноборони Німеччини Борис Пісторіус на підсумковій пресконференції назвав подібну критику «досить нерозумною». Німецький міністр підкреслив, що удари України по стратегічних військових і логістичних об'єктах агресора є абсолютно легітимними, тоді як міжнародна спільнота має засуджувати щоденний російський державний терор проти енергетики, водо- і теплопостачання Києва, Одеси, Дніпра та інших великих міст. Його позицію підтримав міністр оборони Великої Британії Джон Гілі, який закликав союзників не притримувати запаси ППО на складах і порівняти нинішні фінансові витрати на підтримку Києва з «катастрофічною ціною», яку Європа заплатить у разі перемоги путіна.

Практичним результатом брюссельської зустрічі стали нові та підтверджені пакети військової допомоги від 15 держав на загальну суму близько п'яти мільярдів євро, де центральну роль відіграє натовський механізм PURL із закупівлі американського озброєння. Найбільші внески в посилення протиповітряної оборони та далекобійних спроможностей оголосили Німеччина, яка спрямувала мільярд євро на системи IRIS-T, радари, дрони-перехоплювачі, інтеграцію ракет IRIS-T у комплекси NASAMS та боєприпаси до F-16, додавши ще 300 мільйонів доларів у фонд PURL і замовлення на ударні безпілотники середньої та великої дальності. Співмірний пакет на 800 мільйонів доларів сформувала Норвегія, розділивши його між програмою PURL (300 мільйонів), прямою закупівлею українських дронів (300 мільйонів), засобами ППО (150 мільйонів) та спеціалізованими системами протидії реактивним «шахедам». Данія доповнила раніше виділені 200 мільйонів євро на ППО новим траншем на 645 мільйонів євро для фінансування українських ударних і перехоплювальних безпілотників та озброєння для винищувачів.

Суттєве поповнення отримала також авіаційна та зенітна компонента Сил оборони від інших європейських союзників і Канади. Бельгія зобов'язалася передати Україні 10 винищувачів F-16 до кінця 2026 року в межах річної підтримки на 1,1 мільярда євро та анонсувала ще мільярд євро на 2027 рік. Франція до кінця поточного року поставить два літаки Mirage 2000-5F, антибалістичний радар GF300 від компанії Thales і керовані авіабомби AASM Hammer 250, профінансовані Норвегією та Німеччиною. Велика Британія виділила 240 мільйонів фунтів стерлінгів на радари та понад тисячу зенітних ракет-перехоплювачів і комплексів LMM, Нідерланди затвердили зимовий пакет на 500 мільйонів євро з фінансуванням проєкту «Лінія дронів», а Іспанія надала понад 400 мільйонів євро на снаряди, безпілотники й ракети IRIS-T. До фінансування PURL, Чеської боєприпасної ініціативи та постачання ракет AIM-7, Р-73 і Р-27 для систем ППО також долучилися Канада, Фінляндія, Швеція, Португалія та Люксембург, тоді як Литва й Естонія зафіксували довгострокові зобов'язання на 2027 рік в обсязі щонайменше 0,25 відсотка свого ВВП.

Окремий акцент, про який за підсумками засідання заявив міністр оборони України Євгеній Хмара, стосується планів подвоїти постачання безпілотників для ЗСУ у 2027 році та масштабувати формат двосторонніх угод Drone Deals. Навівши приклад Данії, яка першою почала зміцнювати власну обороноздатність завдяки зброї українського виробництва, Володимир Зеленський запропонував перетворити систему угод про спільне виробництво дронів на фундамент нової європейської архітектури безпеки, до якої згодом неминуче приєднаються і США. Таким чином, 37-й «Рамштайн» остаточно закріпив трансформацію західної військової допомоги: Україна дедалі більше виступає не прохачем радянських чи застарілих натовських запасів, а головним виробничим і технологічним полігоном Європи, чия здатність стримувати повітряний терор і нищити російський тил напряму визначає безпеку всього континенту.

comments powered by HyperComments