Вологі мрії бункерного старця: як росія зібралася брати Одесу флотом, якого немає
Задум воістину епічний: урочисто взяти Одесу, повністю відрізати Українську державу від Чорного моря та тріумфально пробити сухопутний коридор до свого улюбленого геополітичного непорозуміння — невизнаного Придністров'я. На папері у російських штабістів усе виглядає так само яскраво, як і в лютому 2022 року: маркер малює красиві стрілочки, уявні армади переможно крокують південними степами прямо до молдовського кордону, а кораблі пінять хвилі Чорного моря, наближаючись до Одеси.
Як написали напередодні у The New York Times із посиланням на анонімних співрозмовників, тобто якихось анонімусів, знайомих з оцінками західних розвідувальних служб, начебто, ще наприкінці 2025 року московський диктатор путін нібито провів закритий брифінг для військових командирів. Під час цієї зустрічі російському військовому керівництву озвучили цілі москви на 2026 рік, серед яких називали "розпад НАТО та ЄС зсередини".
Ймовірно, для реалізації цих планів росія розглядає Молдову як одну з ключових цілей. Пріоритетом для путіна залишається захоплення України, а наступним завданням може стати встановлення контролю над Молдовою. У такому разі країна може перетворитися на плацдарм для подальшого тиску як на Україну, так і на Європу.
Один із можливих сценаріїв передбачає захоплення російськими військами смуги на півдні України: Херсонську, Миколаївську і Одеську області. Це, теоретично, дозволило б створити сухопутний коридор, який з’єднає територію росії з Молдовою.
Щоправда, є один крихітний нюанс, який російські стратеги воліють не помічати — абсолютна відсутність фізичної можливості ці стрілочки реалізувати. Сухопутний наступ на південь зараз виглядає як дуже поганий анекдот. "Друга армія світу", яка місяцями стирає власні штурмові загони в м'ясних атаках заради кількох зруйнованих сараїв на Донбасі і не здатна прорвати лінію фронту, раптом має якимось магічним чином телепортуватися через сотні кілометрів замінованих полів та укріплень. Мабуть, на москві щиро вірять, що до Придністров'я можна дійти, якщо просто дуже сильно цього захотіти та розповісти про це по телевізору, приблизно так, як свого часу висадилася на Сонце космічна експедиція Кін Чен Ия.
Не менш комічно виглядає і морська складова цього грандіозного плану. Для того, щоб "відрізати" Україну від моря та погрожувати Одесі, росіянам як мінімум потрібен потужний морський десант, але тут втрутилася сувора і дуже болюча реальність. Більшість російських великих десантних кораблів вже успішно пройшли модернізацію і перекваліфікувалися на підводні об'єкти для чорноморського дайвінгу або просто перетворилися на не дуже дорогий металобрухт. А ті жалюгідні залишки колись "грізного" Чорноморського флоту, які ще здатні триматися на воді, ганебно втекли до Новоросійська. Тепер вони сидять там, забившись у найдальший кут акваторії, і трясуться від кожної згадки про українські морські дрони, ракети та власну безпорадність.
Тож поки московські генерали продовжують водити пальцями по глобусу, малюючи захоплення Одеси та порятунок Придністров'я, сувора дійсність залишається незмінною. Масштабний прорив на південь існує виключно у хворобливій уяві кремлівських пропагандистів, а єдина "висадка", яку зараз реально здатні організувати залишки російського флоту — це екстрена евакуація власних адміралів на валізи (такі, як у путіна) якомога далі від українських берегів.
