Женева-2026: дипломатія без прориву — чому мир залишається недосяжним

Тристоронній формат об’єднав представників України, США та російської федерації. Окремо проводилися консультації з європейськими союзниками. Зокрема, Франція, Німеччина, Італія та Британія відправили радників з нацбезпеки у Женеву, які стежили за переговорним процесом.

• Україна: Делегацію очолив секретар РНБО Рустем Умєров. До складу увійшли: голова Офісу Президента (ОП) Кирило Буданов, начальник Генштабу ЗСУ Андрій Гнатов, перший заступник голови ОП Сергій Кислиця, а також представники ГУР (Вадим Скібіцький) та нардеп Давид Арахамія.

• США: Роль головних посередників виконували спеціальні посланці президента Дональда Трампа — Стів Віткофф та Джаред Кушнер. Також були присутні представники Пентагону.

• росія: кремль несподівано повернув до ролі очільника делегації помічника путіна Володимира Мединського. Разом із ним у Женеву прибули заступник глави МЗС Михайло Галузін та керівник ГРУ Ігор Костюков.

Переговори велися навколо «плану з 20 пунктів», запропонованого американською стороною. Проте початкові установки Києва та москви виявилися діаметрально протилежними:

Україна від початку заявляла про вихід на кордони 1991 року (або чіткий графік деокупації), вступ до НАТО або жорсткі гарантії безпеки «моделі 5-ї статті», спільний контроль над ЗАЕС.

США пропонували створення демілітаризованої зони та вільну економічну зону на Донбасі, «замороження» конфлікту без юридичного визнання окупованих територій російськими.

В той же час росія, як і на початку війни під час переговорів у Стамбулі, вимагала визнання територіальних загарбань («реалій на землі»), вимога одностороннього відведення ЗСУ з решти територій Донецької області, позаблоковий статус України та фактичного втручання у внутрішні справи України. Представники росії заявили про те, що вони потребують проведення виборів в Україні навіть до завершення війни та про, начебто, гарантії відсутності обстрілів у день голосування.

Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні за підсумками зустрічей зазначив, що «результат не є достатнім». Хоча у військовому блоці (обмін полоненими, механізми моніторингу припинення вогню) спостерігається рух уперед, політичний блок загальмував. "Важливо, що зараз в Швейцарії європейці були присутні. Саме так ми розраховуємо працювати і надалі, щоб позиції Європи були враховані. Я хочу подякувати також усім членам нашої делегації за чітке дотримання директив на перемовинах. " - зазначив президент.

Головні причини фіаско:

• Територіальний ультиматум: російська делегація на чолі з Мединським наполягала на тому, що мир можливий лише за умови добровільного виходу ЗСУ з частини Донбасу, що Київ вважає категорично неприйнятним.
• Спроба затягування: За словами представників ГУР, росія використовує переговори як ширму, продовжуючи масовані обстріли енергетики та накопичуючи сили для весняного наступу.
• Економічна стійкість: москва дала зрозуміти, що готова продовжувати війну на виснаження, якщо її умови щодо «нейтралітету» України не будуть задоволені.

Посередники від США заявили про «значний прогрес» сам по собі, оскільки сторони вперше за довгий час почали обговорювати «механіку рішень», а не просто обмінюватися гаслами. Проте головний висновок Женеви — дистанція між «справедливим миром» для України та «вимогами виживання режиму» для рф наразі є нездоланною.

Наступний раунд переговорів орієнтовно запланований на березень, однак він прямо залежатиме від ситуації на полі бою та стійкості української енергосистеми після останніх атак.