Витік нафти з двох російських танкерів спричинив екологічну катастрофу біля Криму та Краснодарського краю
15 грудня 2024 року в Керченській протоці сталася масштабна аварія, внаслідок якої затонули два танкери типу "Волгонефть" – "Волгонефть-212" та "Волгонефть-239". Обидва судна перевозили значну кількість мазуту, і внаслідок аварії близько 8 тисяч тонн нафтопродуктів потрапило у води Чорного моря. Ця подія призвела до серйозної екологічної катастрофи з далекосяжними наслідками для екосистеми регіону.
Хронологія подій:
- 15 грудня 2024 року: Через сильний шторм та складні погодні умови в Керченській протоці зазнали аварії два танкери "Волгонефть".
- Витік нафти: Внаслідок пошкоджень корпусів танкерів у море вилилося близько 8 тисяч тонн мазуту.
- Загибель та постраждалі: Внаслідок аварії загинув один моряк, ще 11 було госпіталізовано.
Розповсюдження нафтового забруднення:
Наслідки витоку нафти швидко поширились акваторією Чорного моря, забруднюючи значні території. За даними спостережень та супутникових знімків, нафтова пляма охопила:
- Акваторію Керченської протоки: Найбільша концентрація забруднення спостерігалася безпосередньо в районі аварії.
- Південне узбережжя Криму: Значна кількість мазуту була винесена течіями на південне узбережжя Криму, забруднивши пляжі та прибережні території в районі Феодосії, Алушти, Судака та інших населених пунктів.
- Узбережжя Краснодарського краю (РФ): Частина нафти була віднесена течіями до узбережжя Краснодарського краю, зокрема в районі Анапи, де були зафіксовані повторні викиди мазуту на берег.
- Віддалені райони Чорного моря: Зафіксовано випадки виявлення мазуту на відстані кількох сотень кілометрів від місця аварії, зокрема поблизу Севастополя і навіть у західній частині Криму між Севастополем і Євпаторією.
Наслідки для довкілля:
Витік такої кількості нафтопродуктів спричинив значне забруднення акваторії Чорного моря та прилеглих територій. Основні наслідки катастрофи включають:
- Забруднення води та ґрунту: Нафтова плівка вкрила значну площу морської поверхні, забруднивши прибережні зони та ґрунти.
- Загибель морської флори та фауни: Нафта токсична для морських організмів. Вона призводить до загибелі риби, молюсків, птахів та інших мешканців моря. Особливо вразливими є морські ссавці та птахи, чиє оперення та хутро втрачають свої захисні властивості під впливом нафти. Зафіксовано випадки загибелі дельфінів, що, ймовірно, пов'язано з отруєнням нафтопродуктами.
- Порушення харчових ланцюгів: Загибель одних видів призводить до порушення харчових ланцюгів та негативно впливає на всю екосистему.
- Забруднення пляжів та рекреаційних зон: Нафта, що потрапила на берег, забруднила пляжі та рекреаційні зони, зробивши їх непридатними для використання.
- Економічні збитки: Катастрофа завдала значних економічних збитків рибній промисловості, туризму та іншим галузям, пов'язаним з морем.
- Тривалі наслідки: Відновлення екосистеми після такого забруднення може зайняти десятиліття. Нафта осідає на дно, забруднюючи донні відкладення та продовжуючи отруювати морське середовище.
Вплив на біорізноманіття:
Керченська протока є важливим місцем проживання багатьох видів морських тварин та рослин, деякі з яких є рідкісними та занесеними до Червоної книги. Забруднення нафтою завдало значної шкоди біорізноманіттю регіону. Особливо постраждали:
- Риби: Мальки та ікра риб є особливо вразливими до нафтового забруднення.
- Морські птахи: Птахи, що харчуються рибою та іншими морськими організмами, страждають від отруєння та забруднення оперення.
- Дельфіни та інші морські ссавці: Нафта негативно впливає на дихальну систему та шкіру морських ссавців. Зафіксовано випадки загибелі дельфінів, що, ймовірно, пов'язано з отруєнням нафтопродуктами.
Заходи з ліквідації наслідків:
Після аварії було розпочато роботи з ліквідації наслідків розливу нафти. Спочатку майже всю роботу організовували та виконували місцеві волонтери. Лише згодом досить недолуго підключилася місцева влада росії у окупованому Криму та Краснодарському краю.
При цьому початково російські посадовці та представники окупаційної влади намагалися максимально приховати чи зменшити масштаб екологічної катастрофи.
Ці заходи включали:
- Збір нафти з поверхні води: Використання бонових загороджень та спеціальних суден для збору нафти - виключно у Керченській протоці.
- Очищення берегової лінії: Збір нафти з пляжів та інших прибережних територій.
- Моніторинг стану довкілля: Постійний моніторинг стану води, ґрунту та біоти для оцінки масштабів забруднення та ефективності заходів з ліквідації наслідків.
Висновки:
Екологічна катастрофа в Керченській протоці стала серйозним ударом по екосистемі Чорного моря. Наслідки витоку нафти будуть відчуватися протягом багатьох років. Ця подія підкреслює необхідність посилення заходів з безпеки судноплавства та запобігання подібним аваріям у майбутньому. Важливо також забезпечити належне фінансування та організацію робіт з ліквідації наслідків екологічних катастроф та відновлення довкілля.
Вся відповідальність за катастрофу - виключно на російській владі, яка спочатку дозволила вихід у море технічно застарілих та непридатних для цього річкових танкерів типу "Волгонефть". А потім російська влада не змогла ефективно організувати як локалізацію витоку нафти, так і ліквідацію наслідків того розливу, що вже трапився.