«Куда корабль пошлешь, туда он и попрёт» (російська морська прикмета)
Почав засипати шановного «пана Гугла» питаннями і ось що отримав у відповідь.
У майже всіх російських словниках є слово «московит», що має легітимне західноєвропейське походження - так називали в Європі жителів Великого князівства Московського XII-XV століть. Тобто, претензії треба ставити тим, хто це слово до тих словників "встромив".
Йдемо далі…
Перша згадка терміну «москаль» датується 1389 роком і зафіксована у Кракові в судових книгах. Термін був розповсюджений серед євреїв Галичини, що жили під польською короною. Справа в тому, що якийсь московський купець влаштував п’яну бійку в шинку, володарі якого віднесли до суду скаргу з вимогою розрахунку за битий посуд та знівечені меблі.
Але й це ще не все…
З початку XIX століття "москалями" почали називали всіх військових російської армії незалежно від національності. Справа в тому, що за 25 років служби ці нещасні ставали справжніми манкуртами і мало чим відрізнялись від "великоросів" (так у ті часи офіційно називали "руських"). Повертається, наприклад, до рідного села через 25 років такий "москаль", а він для односельців - зовсім чужа людина. У 1819 Іван Котляревський навіть написав п'єсу «Москаль-чарівник», яку поставили у тому ж році на сцені Полтавського театру. Потім вона з величезним успіхом йшла в Санкт-Петербурзі в Олександрівському театрі та в Малому театрі, що в Москві.
Отака дивовижна етимологія...
P.S. До речі, є ще одне словосполучення, яким деколи називають тих самих «аборигенів», але воно і справді недоречно, бо є зневажливим до природних властивостей багатьох мешканців сучасної центральної росії. Так вирішив Боженька, що у більшості тюркськіх народів, котрі практикували набіги, борода росте переважно на підборідді, а не щоках. Таке ж трапляється серед дітей, що "залишили" після себе гвалтівники-чужинці. Виглядало це мовби тавро на обличчі на все життя і натякало на спорідненність з цапом. В Україні, де існувала доволі "інтернаціональна" Запорізька січ, на це майже не звертали уваги, а на московії завжди вішали на людину ярлик призирства. Тому цей образливий вислів належить не до української мови, де виглядало би "як цап", а до російської зі словом "как".
