Як Україна отримала далекобійні ракети ATACMS і що вони можуть зробити для перемоги
Для початку розберемося, що це за ракети такі - ATACMS. Це високоточні балістичні ракети малої дальності, які у різних модифікаціях можуть летіти на відстань від 160 до 300 км. Перші версії, які вироблялися у 1990-х рр., мали далекобійність якраз у 160-165 км (це 100 миль), а в подальшому за рахунок деякого зменшення ваги боєголовки збільшили дальність - до 300 км (приблизно до 200 міль). Вони можуть мати різні боєголовки - касетні, фугасні, бетонобойні тощо масою від 140 до 560 кг. Ці ракети оснащені базовою інерціальною системою наведення та різними версіями супутникових навігаційних систем - загалом це робить їх дуже і дуже високоточною зброєю.
Найголовніше в цих ракетах - це модульна конструкція. Вони мають стандартний калібр (діаметр) у 610 мм, та довжину біля 4 метрів. Кожна ракета запакована у пусковий контейнер. І тут вже починається найцікавіше. Цей пусковий контейнер підходить до пускових установок основних американських систем РСЗВ - гусеничних М270 та автомобільних М142 HIMARS. Тобто, замість двох пускових контейнерів на 6 звичайних ракет у установки М270 та одного такого шестиракетного контейнера на HIMARS цІ установки можуть брати, відповідно, два чи один контейнер з ракетою ATACMS.
Таким чином, сама пускова установка може застосовувати як пускові контейнери зі звичайними невеликими ракетами як РСЗВ, або перетворюватися на пускову для оперативно-тактичних ракет ATACMS - виходячи з оперативно-тактичного на оперативно-стратегічний рівень.
Дивимося детально у відеосюжеті.
Україна почала давати запроси до США щодо передачі ракет ATACMS ще з самого початку застосування установок HIMARS влітку 2022 року. Однак, виходячи з великої дальності та високої точності цих ракет, уряд США більше року категорично відмовлявся надавати їх. Скоріш за все - через побоювання ескалації бойових дій з боку росії у відповідь.
До більш практичних розмов про передачу Україні ракет ATACMS сторони перейшли у серпні-вересні 2023 року. В цей час потреба України у далекобійному високоточному озброєнні стала набагато більшою через повільні темпи наступу української армії на дуже сильно укріплені позиції російських окупантів. Також Україна в цей час вже отримала і успішоно застосовує далекобійні авіаційні ракети Storm Shadow / Scalp від Великобританії та Франції - що зняло питання про недоцільність передачі Україні зброї такого класу. Уряд України також гарантував, що буде застосовувати передану союзниками високоточну далекобійну зброю виключно по окупантам на окупованих територіях і не буде, відповідно, застосовувати її по, власне, російській території. І також, слід зауважити, що і можливості росії відреагувати ескалацією у відповідь на отримання ракет ATACMS різко знизилися - через завдані росіянам втрати, через санкції та військово-політичну неспроможність російського командування та особисто путіна. Тобто, ми побачили, що росія, яка раніше погрожувала ледь не завдати ядерного удару у відповідь на передачу Україні далекобійних ракет, насправді ніяк на це не відреагувала, окрім гучних заяв без будь-якого підгрунтя.
Саме тому наприкінці вересня президентом США Джо Байденом було, нарешні, прийняте принципове рішення про передачу Україні першої партії ракет ATACMS. На початку жовтня вони прибули до України. І відразу були застосовані по окупантам.
Цілями для першого удару стали військові авіабази росіян біля окупованих Бердянську та Луганську. По ним було завдано ракетного удару у ніч на 17 жовтня. Спочатку командування ЗСУ ніяк не коментувало це, але потім були оприлюднені фото уламків та залишків касетних суббоєприпасів як раз для ракет ATACMS, а впливові американські медіа повідомили про передачу Україні цих ракет. Далі приховувати було вже недоцільно - і командування ЗСУ показало і сам запуск ракет, і офіційно підтвердило факт їх надання від США.
Тоді ж стало відомо, що перша партія наданих Україні ракет була невеликою - до двох десятків одиниць. Їх передачу заздалегідь не анонсували - щоб не попередити росіян і зробити їм сюрприз.
І вони були найстарішої як на зараз модифікації, з далекобійністю до 165 км, але з найважчою та найпотужнішою касетною бойовою частиною. Це дозволило ефективно уразити на вказаних аеродромах Бердянську та Луганську декілька російських вертольотів, склади боєприпасів та аеродромну техніку. Сюрприз вдався.
Після цього міністр іноземних справ України Дмитро Кулеба підкреслив, що постачання ракет ATACMS буде постійним і системним. А у США заявили, що Україна буде отримувати потрібну кількість ракет за умови їх використання лише по цілям на окупованих територіях з метою їх звільнення.
А тепер - трохи про суто військові наслідки застосування ракет ATACMS.
По-перше, по аналогії зі звичайними боєприпасами для систем HIMARS / M270, які свого часу системно зруйнували всю російську військову логістику на відстані до 70 км від лінії фронту, те ж саме тепер можна робити на відстані від 160 до 300 км від лінії фронту. У найменшому варіанті це означає, що під прицілом ракет ATACMS вся окупована територія материкової України, північна та центральна частина Криму. У максимальному варіанті дальності - це абсолютно весь Крим, і отой самий Керченський міст зокрема. Тобто, у росіян не залишиться жодної точки на окупованій території, яка не буде під загрозою невідворотного ракетного удару.
По-друге, балістичні ракети ATACMS виявилися абсолютно недосяжними для російської ППО та РЕБ. Це означає, що росіяни ніяк не зможуть протидіяти ракетним ударам по їх найважливішим об'єктам - авіабазам, військово-морським базам та іншим.
По-третє, це спричинить та вже спричинило фактичну втечу чорноморського флоту з Севастополю та інших кримських портів до Новоросійська - тому що росіяни знають, що їх кораблі можуть бути знищені ракетними ударами прямо у базах. Досвід вже є.
По-четверте, російська тактична авіація, в тому числі вертольоти, вже зараз змушені залишати передові аеродроми. Це означає, що російська авіація не зможе оперативно реагувати і завдавати ударів по лінії фронту. Також російські вертольоти та літаки тактичної авіації будуть змушені долати більшу відстань від аеродромів до лінії фронту, що скорочує час їх перебування на пускових рубежах та збільшує вірогідність своєчасного виявлення при зльоті та знищення засобами ППО та української авіації.
По-п'яте. Важлива російська військова логістика більше не зможе бути зосередженою та використовувати великі автоколони та залізницю на відстані не до 70 км від лінії фронту, а до 160 і більше. Це означає напруження системи автоперевезень, збільшення кількості задіяних вантажівок та зменшення їх ефективності. Тобто - чим гірше у росіян з логістикою доставки поповнень, продуктів, боєприпасів, палива на фронт - тим краще для армії України.
Таким чином, навіть невелика кількість ракет ATACMS здатна дуже суттєво змінити ситуацію на користь України у бойових діях на фронті - у вигляді ударів по важливим об'єктам, руйнуванні системи логістики та створення загрози для окупантів, яку вони не в змозі відбити.
