Одеса і перший рік війни: періоди та підсумки (ВІДЕО)
24 лютого - це тепер для українців як колись 22 червня. Як у старій радянській пісні: "Киев бомбили, нам объявили, что началась война, война началась на рассвете". Війна стала для українського народу дійсно вітчизняною - тому що українці не просто борються за свободу та незалежність своєї держави, вони борються за своє фізичне виживання, за право розмовляти своєю мовою, за своє майбутне та за майбутнє своїх дітей.
Головний результат на даний момент - це те, що Україна не програла у перші дні та тижні російського вторгнення. Що зараз є тверда впевненість у тому, що Україна переможе. Але цей результат досягнутий дуже дорогою ціною і він досягнутий, в тому числі, ціною залежності України від військового постачання союзників.
Але тепер давайте трохи розберемо події останнього року та того, що йому передувало, на декілька періодів. При цьому ми зараз аналізуємо лише воєнні події, без урахування накладених на росію санкцій та формування антипутінської коаліції з одночасним перетворенням росії на майже ізольовану державу-ізгоя. Отже, дивимося.
Переддень
Кілька місяців з осені 2021 року росія стягувала війська до кордонів з Україною, демонстративно проводила навчання, ввела військовий контингент на територію білорусі. Західна розвідка та ряд українських експертів попереджували про можливість вторгнення. Безпосередньо наприкінці січня та у лютому 2022 року росія ввела додаткові десантні кораблі з Середземного моря у Чорне та зосередила у Середземному морі потужне угруповання зі складу північного та тихоокеанського флотів, в тому числі два ракетних крейсери "Маршал Устинов" та "Варяг". Під приводом навчань росія з середини лютого повністю блокує морське узбережжя України біля Одеси.
Україна отримала невелику кількість західного озброєння - головним чином легкого протитанкового - комплекси "Джавелін", "NLAW" та тому подібне. Політичне керівництво України до останнього моменту запевняло громадян, що війни не буде. Одночасно підвищується боєздатність армії, формується територіальна оборона та ведеться, зараз це однозначно так можна сказати, інша підготовка до оборони.
22 лютого 2022 року російський диктатор путін визнав "незалежність" так званих "лднр". 23 лютого в Україні оголошують надзвичайний стан. Вночі 24 лютого росія розпочинає повномасштабне вторгнення.
Фаза 1. Оборона. 24 лютого - 14 квітня 2022 р.
Росіяни розпочинають вторгнення з трьох сторін, намагаючись в ході фактично "поліцейської" операції та швидкого просування колон оперативно захопити Київ, Харків та майже всі східні та південні регіони України. Завдано ракетні удари по великій кількості військових об'єктів та майже по всім великим містам, в тому числі по Одесі. Але професійні дії ЗСУ, народний спротив, формування частин тероборони дають змогу зупинити ворога під Києвом, під Харковом, не дають захопити Миколаїв та не дають просунутися на Запоріжжя та від Вознесенська на Одесу. Армія росії у перші ж дні несе шалені втрати у людях та техніці.
Однак Україна втрачає всю територію Херсонської області, значні частини Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Запорізької областей - окуповані. Херсон захоплено, Чернігів і Суми більш як на місяць блоковані. Маріуполь оточений і в облозі. Флот росії стоїть на рейді Одеси та погрожує висадкою десанту.
Допомога Заходу в цей час - постачання легких озброєнь, передусім переносних протитанкових та зенітних ракетних комплексів.
Наприкінці березня ситуація докорінно змінилася. Початкові плани росіян зазнали повного краху. Вони вимушено відступили з Київської, Чернігівської та Сумської областей в результаті вдалого контрнаступу ЗСУ. Але ці російські війська були перекинуті на Донбас - і на фронті у перші дні квітня була оперативна пауза. На півдні росіян відкинули з-під Вознесенську і Баштанки та від Миколаєва, тут фронт стабілізувався між Миколаєвом і Херсоном.
На морі ж Україна спочатку 24 березня розстріляла ракетами російську ескадру в окупованому Бердянську, знищивши один десантний корабель та пошкодивши ще два. Потім 10 чи 11 квітня провела безуспішну ракетну атаку російського фрегату "Адмирал Эссен". На основі цього досвіду були зроблені висновки, потім скористалися помилками росіян - і вже 13 квітня двома ракетами "Нептун" був уражений найпотужніший російський корабель у Чорному морі крейсер "Москва". Наступного дня він затонув після детонації боєзапасу. Це стало крахом російського панування на морі та зняло безпосередню загрозу від Одеси - як удару з моря, так і загрозу морського десанту. Більше російські кораблі до Одеси не наближалися.
Фаза 2. Битва за Донбас та острів Зміїіний. Квітень - кінець червня 2022 р.
У другій фазі росіяни намагалися здійснити два великі флангові прориви та оточити значні сили ЗСУ у Донецькій та Луганській областях. Створивши величезну перевагу в кількості артилерії та застосовуючи тактику "вогневого валу" вони пішли в наступ - але зазнали поразки. Потім вони перейшли до тактики фронтових лобових атак і ціною дуже великих втрат змогли взяти штурмом Северодонецьк і Лисичанськ, звідки частини ЗСУ були організовано виведені.
Наприкінці квітня організована оборона міста Маріуполь припинилася, але захисники ще до 16-18 травня продовжували оборону на території заводу Азовсталь. Після цього за посередництвом Туреччини більша частина оборонців капітулювала, менша частина - була інтернована у Туреччині.
Західні поставки озброєння перейшли на новий рівень - до обмеженого постачання артилерії стандарту НАТО калібру 155 мм. Це дозволило, незважаючи на чисельну перевагу росіян, дати паритетну відповідь за рахунок більшої точності артилерії стандарту НАТО.
З перших днів травня ЗСУ встановили блокаду окупаційного гарнізону острова Зміїний Одеської області, знищуючи кораблі забезпечення та завдаючи повітряних, ракетних та артилерійських ударів по острову. Це призвело до того, що у останній день червня росіяни змогли евакуювати залишки свого гарнізону, кинувши всю техніку.
Фаза 3. Оперативна пауза. Липень - серпень 2022 р.
Влітку 2022 року обидві сторони не вели активних дій на фронті та на морі - тому що накопичували сили для чогось більш серйозного.
Україна почала отримувати більш серйозне озброєння. У великій кількості надавалася ствольна артилерія та самохідні артилерійські установки. Почалося постачання перших високоточних мобільних ракетних систем HIMARS та аналогічних їм гусеничних М270 та інших з далекобійністю до 70-80 км. Це дозволило ЗСУ почати системні удари по системі тилового забезпечення та логістики російських окупантів, а також по мостам через Дніпро біля Херсону. Були завдані перші удари по російським авіабазам в Криму.
Звільнення острову Зміїний дозволило відкрити для судноплавства українську частину гирла Дунаю в Одеській області. Згодом наприкінці липня за посередництвом ООН та Туреччини вдалося частково розблокувати судноплавство з портів Одеса, Чорноморськ та Південний - був створений "зерновий коридор" суто для експорту української аграрної продукції. Це означало повний провал російської морської блокади України. Чорноморський флот росіян перетворився на флотилію ракетних канонерок, здатних лише здійснювати ракетні удари з великої відстані.
Фаза 4. Наступ ЗСУ. Вересень - листопад 2022 р.
З кінця серпня та перших днів вересня ЗСУ пішли в серію ретельно спланованих контрнаступів. Перед цим була фактично знищена ракетними ударами система тилового забезпечення росіян. Це дозволило звільнити у вересні майже всю територію Харківської області з містами Балаклея, Ізюм, Куп'янськ і Лиман. Друга фаза наступу у жовтні дала змогу звільнити значну частину Херсонської області на правому березі Дніпра. Угруповання росіян у Херсоні було фактично заблоковане за допомогою вогневого контролю над переправами та мостами через Дніпро. Це завершилося тим, що у перші дні листопада наступ ЗСУ у напрямку Херсону відновився. А 11 листопада останні російські окупанти змогли переправитися через Дніпро і втекти - їм дали можливість відступити, щоб уникнути важких боїв під час можливого штурму міста з можливими великими втратами українських військових та мирного населення.
На морі з початку вересня Україна почала застосовувати морські надводні дрони. Найбільшим їх успіхом стала атака 28 жовтня прямо в бухті Севастополя з пошкодженням фрегата "Адмирал Макаров" та тральщика. В результаті російський флот на певний час взагалі припинив активні дії і патрулювання у Чорному морі.
8 жовтня пролунали вибухи на Керченському мосту. І взагалі по багатьом російським базам на окупованих територіях та на території росії почало гуляти "бавовнятко" внаслідок спецоперацій та ударів дронами.
Постачання зброї проходить, в основному, у рамках поповнення запасів боєкомплекту. Але ряд східноєвропейських держав надали Україні велику кількість танків та іншої бронетехніки радянського зразка, а також кілька літаків у розібраному вигляді.
Стратегічна неспроможність та навіть поразка росії на фронті стала очевидною всім, окрім однієї людини на прізвисько путін.
Фаза 5. Піхотний наступ росії та удари по інфраструктурі. Листопад 2022 - лютий 2023 р.
Дії росії з середини осені і, особливо, після втечі з Херсону, продовжувалися по двом напрямкам.
З одного боку, вони з листопада почали суто піхотний наступ на Донбасі у напрямку міста Бахмут. Його проводили силами приватної військової компанії "вагнер", яка комплектувалася в'язнями. Ці частини йшли на штурм позицій невеликими групами без підтримки великої кількості бронетехніки - і терпіли шалені втрати. Ця тактика призвела до дуже повільного просування російських окупантів у Донецькій області ціною дуже великих втрат. Єдиний їх суттєвий успіх за більш ніж три місяці майже безперервного штурму - взяття містечка Соледар. Вони не змогли взяти навіть Бахмут. При цьому з 29 жовтня по 24 лютого росіяни втратили 76 тисяч особин - більше половини всіх своїх втрат за 4 місяці. Загалом це дозволяє говорити, з урахуванням поранених, про повне знищення всіх російських сухопутних сил, які були у них на початку війни - це власне піхота, бронетанкові частини, десантні частини та морська піхота. Зараз російська армія укомплектована майже повністю мобілізованими, колишніми військовими з підрозділів так званих "лднр" та зеками. Вона не має ані особового складу, ані достатнього запасу боєкомплекту для артилерії, ані достатньої кількості танків та іншої бронетехніки для серйозного наступу.
З іншого боку росіяни перейшли до системних ракетних та повітряних за допомогою дронів, ударів по українській енергетичній інфраструктурі. Загалом було завдано порядку 15 таких ударів. В результаті на певний час енергосистема розпадалася на сегменти, було виведено з роботи 75% та більше теплових електростанцій. Основною ціллю стали розподільчі трансформаторні підстанції. Внаслідок цього ряд міст та регіонів опинялися від кількох годин до кількох днів знеструмленими. У більшості регіонів були стабілізаційні відключення, обмежувався або зупинявся міський електротранспорт. З грудня по середину лютого найгірша ситуація з енергетикою була в Одесі. Але постійне підвищення успішності дій ППО, зменшення запасів ракет у росіян при неможливості їх масового виробництва та ефективний ремонт енергосистеми призвів до краху цієї тактики.
Постачання зброї у цей час перейшло на новий рівень. Україна вже отримує перші танки стандарту НАТО, а всього їх буде до 300. Україна вже отримує найсучасніші системи ППО - NASAMS, IRIS-T, очікується постачання італійсько-французьких систем та американських комплексів Patriot, Судячи з останніх ударів по окупованим територіям, Україна вже отримала далекобійні ракети чи керовані авіабомби дальністю до 150 кілометрів. Йдуть перемовини про постачання сучасних літаків.
Підводячи підсумки, зауважу, що росія готувалася для якогось великого наступу, присвяченого як раз річниці початку війни та планам путіна щодо повної окупації Донецької та Луганської областей. Але російська армія знекровлена і неспроможна через надвисокі втрати, застарілі методи керування та некомпетентність командування і внутрішньополітичні конфлікти. Тому цей очікуваний наступ так і не відбувся. Не відбувся і навіть очікуваний "ювілейний" ракетно-повітряний удар 24 лютого, присвячений круглій даті - річниці початку війни.
Натомість ЗСУ зберегли боздатність всіх основних підрозділів, формують нові ударні частини, отримують у значній кількості досить сучасну техніку західного зразка та мають єдину систему керування з компетентними офіцерами на всіх ланках. Це дозволяє навесні, після завершення періоду бездоріжжя, як раз коли у великій кількості будуть танки стандарту НАТО, сформувати ударний кулак - і провести успішний наступ. Наприклад, з метою виходу до узбережжя Азовського моря біля Маріуполя, Бердянська чи Мелітополя-Генічеська. Це дозволить розділити окупаційну армію росіян на дві частини, а з берегів Азовського моря завдати удару та знищити Керченський міст - що стане запорукою успішного визволення Криму.
Більш віддалені прогнози я давати не можу.
