Оперативна ситуація в Одесі: очікують президентів та Генсека ООН (ВІДЕО)
В Одесі та Одеській області сьогодні панує спокій. Обстрілів не було, хоча пару раз за добу лунали повітряні тривоги.
Та нагадаю, що буквально вчора вночі росіяни атакували курортне селище затока. Дві ракети Х-22 зі стратегічного бомбардувальника Ту-22 зруйнували дві бази відпочинку, декілька приватних будинків та призвели до інших руйнувань, четверо людей поранено. Саме курорт Затока став найбільш обстріляним місцем в Одеській області - а все тому, що росіяни хочуть зруйнувати міст через Дністровський лиман, але ніяк не можуть цього зробити. Тому що ракети у них неточні, а наша ППО працює.
Одночасно росіяни провели дуже жахливі обстріли Харкова та Миколаєва. У Харкові вони знищили житловий будинок - гуртожиток для глухонімих, лише там загинуло 7 чоловік. Ще вони у Харкові зруйнували будинок культури залізничників. А у Миколаєві, серед іншого - навчальний корпус університету.
На морі ситуація наступна. З морських портів Одеської області - це Одеса, Чорноморськ та Південний вийшли вже 25 суден, які склали 8 конвоїв. Загалом вони вивезли вже більш як 600 тисяч тон вантажів - зерна та олії. Лише соьогодні до порта Чорноморськ прибули відразу 5 суден під завантаження. Зерновий коридор працює, морську блокаду прорвано - і російський флот нічого не може зробити.
А що там з російським флотом? На сьогодні вони тримали в морі всього два ракетні кораблі. Це фрегат "Адмирал Эссен", що вийшов в море вчора вранці та ракетний корвет "Інгушетія", який покинув Севастополь сьогодні вранці. Вони маневрують буквально поблизу Севастополя, не наважуючись відійти не просто поза дальність берегових систем ППО, а навіть далі прямої видимості кораблів з берега. Також у Севастополі у закритому режимі представили нового командуючого флотом віце-адмірала Соколова, про якого я вже казав.
Декілька днів назад я допустив прикру неточність, коли вказав, що на Чорне море внутрішніми водними шляхами йде на посилення чорноморського флоту ракетний корвет "Одинцово". Це не він. Це однотипний з ним корвет (малий ракетний корабель) "Мытищи" - вони настільки схожі, що із зафарбованою назвою та номером було дуже легко сплутати. Також на Чорне море повертається відремонтований корвет "Великий Устюг".
Сьогодні, 18 серпня, був підписаний указ про найменування корвету, який будується у Туреччині для ВМС України - його назвали на честь гетьмана Івана Мазепи. Це підкреслює як давні відносини самого Мазепи з Туреччиною, так і нинішні відносини України і Туреччини, і символічно збігається з візитом до України турецього президента саме сьогодні.
На фронті без змін. Майже як у Ремарка. Ось карта, яка показує зміни лінії фронту з 10 липня по 14 серпня - їх майже немає. Бої прийняли позиційного характеру, як у Першій Світовій. Все вирішує "бог війни" - артилерія. І тут є нюанси. Артилерія російської армії має величезну перевагу у кількості стволів та установок РСЗВ - можливо навіть у 10 разів. Але українська артилерія за рахунок використання систем стандарту НАТО калібром 155 мм та РСЗВ типів М142 HIMARS та М270 переважає у точності та дальності вогню. І завдяки цьому вся чисельна перевага російської артилерії зведена нанівець. Справа у тому, що росіяни не можуть підвезти та сконцентрувати для своєї артилерії боєзапас - майже всі склади оперативно знищуються точними пострілами з HIMARS або навіть далекобійних ствольних гармат калібру 155 мм. Протиставити тут росіяни просто нічого не можуть. І тому російська артилерія по більшості лінії фронту сидить, буквально, на голодному пайку та відчуває "снарядний голод" - так само, як армія російської імперії 1915 року. коли на одну гармату на добу було в наявності лише по декілька снарядів.
Незважаючи на видиме на карті невелике просування у Херсонській області, оце російське угруповання на правому березі Дніпра - приречене на втечу або загибель. Справа у тому, що це угруповання вже давно сидить не лише у сенсі артилерії "на голодному пайку", а у самому буквальному сенсі. Це угруповання знаходиться у оперативній блокаді, оскільки має у себе в тилу дуже широку ріку Дніпро, всі три мостові переправи через яку - під повним вогневим контролем ЗСУ. Буквально сьогодні стало відомо про те, що останній міст, по якому вони там щось намагалися перевозити - автодорога по Каховській ГЕС, - повністю непридатний для важкої техніки. Тому росіяни на правобережжі Дніпра вимушені сподіватися лише на імпровізовані понтонні переправи з дуже малою пропускною спроможністю.
А тепер про головну подію сьогоднішнього дня. Візит до України президента Туреччини Реджепа Ердогана та Генсека ООН Антоніу Гутьєрреша. Вони сьогодні у Львові зустрілися з президентом України Володимиром Зеленським. Перемовини офіційно тривали всього 40 хвилин - це дуже мало для того, щоб про щось домовитися. Такий малий час зустрічі має лише два пояснення. Це або всі питання були вже заздалегідь узгоджені, і перемовини стали суто формальністю для підписання важливих документів. Або сторони лише донесли один до одного свою позицію - і все. Судячи з результатів, сторони дійсно багато чого узгодили.
Видимим результатом стала угода на рівні міністрів про участь Туреччини у відбудові транспортної інфраструктури - зокрема, мостів у Київській області. Також сторони, за словами міністра іноземних справ Дмитра Кулеби, обговорили питання роботи зернового коридору з портів Одеської області, питання про розблокування Запорізької АЕС, питання обміну полоненими.
Враховуючі, що нещодавно Ердоган зустрічався у Сочі з путіним, цілком можливо, що сьогодні президент Туреччини особисто міг щось передати Зеленському від путіна. Наприклад, мова могла йти про давно висунуту Ердоганом ідею прямих перемовин між Зеленським та путіним. Втім, президент України вже після зустрічі з Ердоганом висловив чітку і однозначну політичну позицію України. Не може бути ніяких перемовин з росією чи особисто президента України з російським диктатором до того моменту, як вся без винятку українська територія не буде звільнена від окупантів.
І це дійсно важливий меседж, який визначає подальшу політику, стратегію і тактику України - на повне звільненя всієї держави від окупантів. Це може бути як шляхом прямих воєнних операцій, так і непрямих дій, які примусять росіян, так би мовити, зробити "жест доброї волі" та втекти.
А для цього Україна вже почала не лише удари по ближньму та середньому рівню російського військового тилу на глибині до 70 км від лінії фронту, а й різними методами завдає удари по воєнним об'єктам росіян у глибокому тилу. Це я про вибухи у Криму на складах боєприпасів та авіабазах, це про всіляку іншу "бавовну" у Криму, Бєлгороді, окупованих територіях Донецької та Луганської областей тощо. Україна має повне і законне право завдавати ударів по окупантах по всій глибині захоплених ними українських територій.
І це означає, що у досить видимій перспективі росіяни будуть вимушени відступити з усіх окупованих територій. Коли це станеться - я точно сказати не зможу, я не Арестович з його "два-три тижні". Але світло у кінці тонелю вже видно і це не зустрічний поїзд, це дійсно світло перемоги України.
А поки що завтра зустрічаємо в Одесі Генерального секретаря ООН, а також, можливо, і Зеленського з Ердоганом.
