Обстріли Одеської області та що коїться у росіян з ракетами: аналітика військових подій 6 липня (ВІДЕО)
Сьогодні, 6 липня, росіяни знову обстріляли Одеську область. Вони випустили ракету Х-31 з літака Су-35. Та ракету було збито над морем - і ніякої шкоди вона не завдала.
Напередодні, до речі, росіяни випустили вдень три ракети Х-59 з літаків у напрямку міст Чорноморськ Одеської області та Очаків Миколаївської - та всі три ракети збили над морем наші зенітники. Ще дві ракети "Калібр", які були націлені на Миколаїв, збили минулої ночі. Перед цим росіяни обстріляли ракетами "Калібр" Дніпропетровську область - і 6 ракет із 7 було збито. Ще одна ракета "Калібр" впала просто так, та її вже вивчають - щоб так зламати систему, щоб ці ракети відразу після старту летіли назад і вражали ті кораблі, з яких їх випустили.
Тим часом дуже цікаво, що у росіян стає все дуже погано з ракетами. Напередодні один з кримських телеграм-каналів опублікував свіженьке відео, на якому зображений один з двох наявних у Чорному морі фрегатів, або "Адмирал Макаров", або "Адмирал Эссен", який відстрілює весь свій боєкомплект "Калібрів" - 8 ракет, одна за одною. І при цьому видно, як у море поряд із кораблем щось падає. І це не просто "щось", це транспортно-пускові контейнери. Справа у тому, що для надводних кораблів застосовують ракети "Калібр-НК 3М-14", а те, що відвалилося від ракети при старті та упало в воду - це транспортно-пусковий стакан, від ракети модифікації "Калібр-ПЛ", яка випускалася у обмеженій кількості для підводних човнів. Про що це свідчить? Про те, що спеціально призначені для надводних кораблів модифікації ракет "Калібр" або вже закінчилися, або закінчуються - і вони стріляють з надводних кораблів ракетами, які мають дещо інше призначення. Так, вони ідентичні за габаритами, системами керування і мають лише деякі відмінності "упаковки" перед стартом. А ще це означає, що росія не має масового виробництва відносно сучасних ракет, а коли вони закінчаться - то весь їх чорноморський флот вже не буде являти собою загрозу.
На фронті опишу ситуацію без деталей, загальні тенденціїї подій. Сам володимир володимирович хуйло сказав, що після заняття Лисичанська російським військам потрібен якийсь перепочинок. І дійсно, масштабний наступ росіян став дещо слабшим. А це - додаткове свідчення того, що росіяни зазнали у боях за Северодонецьк та Лисичанськ дуже великих втрат, і поповнити свої війська швидко вони не можуть. Тому настає така собі оперативна пауза, яку зараз обидві сторони спробують використати для поповнення, переформування та передислокації своїх підрозділів, для накопичення резервів та спорядження.
І ось тут слід окремо відмітити роботу установок HIMARS. Щодня ми бачимо новини про те, що у одному, у другому, у третьому місці знищено ворожий склад боєприпасів чи штаб. І це дуже важливо, тому що російська армія поступово втрачає всі ті запаси спорядження, які вони везуть і зосереджують на великій, як вони думали, відстані від лінії фронту. Тому вже за тиждень-другий я передбачаю цілком реальну можливість того, що росіяни більше не зможуть зосереджувати масований артилерійський вогонь - і тому, що у них не залишиться снарядів і ракет для артилерії, і тому, що навіть наявні боєприпаси безпосередньо на позиції їм доведеться везти не за 10-20 кілометрів, а за 50-100 кілометрів. Причому везти в умовах дефіциту палива, адже найближчий нафтопереробний завод, який давав дизельне паливо для більшості їх військової техніки на фронті - Новошахтинський НПЗ, зараз не працює після атаки дроном.
Тобто, росія вже зараз має не лише проблеми з поповненням особового складу армії, а й проблеми з логістикою постачання. Єдиний доступний для них варіант - це везти все потрібне для фронту невеликими партіями, лише на автомобілях, припинити користуватися залізницею і не зосереджувати великих складів. Адже все, що вони зберуть до 50-60 кілометрів від лінії фронту - буде гарантовано або майже гарантовано знищено.
А якщо взяти до уваги можливість такого ж поступового знищення всіх російських штабів високого рівня починаючи від штабу батальойнної тактичної групи і вище цілеспрямованими обстрілами з HIMARS чи М270, або навіть дроном-камікадзе чи "Байрактаром" - то тут можна побачити цілком реальну загрозу втрати керування російською армією.
Відповісти на це росіяни нічим не можуть. Високоточної і далекобійної зброї оперативно-тактичного рівня у них немає. Наявні ракети або артилерія мають або низьку точність, або замалу далекобійність для ураження невеликої та маневреної цілі типу установок HIMARS. Єдине, що вони реально можуть їм протиставити - це постійне патрулювання за лінією фронту стратегічних бомбардувальників у надії на "полювання" на таку установку відразу після її пострілу ракетами. Але і це малоймовірно.
І тому ми бачимо, як російська армія, попри свою теоретичну чисельну перевагу, особливо у техніці, технологічно програла війну. ЗСУ застосовують більш сучасну техніку і озброєння стандарту НАТО, які отримує у все більшій кількості.
