Загрозу від складу боєприпасів у невизнаному Придністров'ї перебільшено
Служба інформації та безпеки Молдови спільно з військовою розвідкою Молдови оприлюднили детальний технічний звіт, який розвінчує багаторічні міфи про цей арсенал як інструмент залякування з боку росії та влади невизнаного Придністров'я. Аналіз супутникових знімків, звітів ОБСЄ та даних з різних джерел доводить, що апокаліптичні сценарії масштабних руйнувань були повністю безпідставними.
За даними молдовської розвідки, з приблизно 14 тисяч тонн боєприпасів, які досі зберігаються на території комплексу, лише близько 2,8 тисячі тонн складають безпосередньо вибухові речовини. Решта маси — це металеві корпуси, пакування, інертні компоненти та імітаційні снаряди без заряду. Крім того, протягом останніх двадцяти років частина запасів була витрачена російськими військовими та місцевими структурами під час навчань, що додатково зменшило реальний обсяг небезпечних матеріалів на об'єкті.
У період з 2001-2004 рр. під контролем ОБСЄ з Ковбасни було евакуйовано або знищено близько 22 тис. т боєприпасів, проте згодом цей процес було заблоковано російською стороною. За останньою оцінкою ОБСЄ, у 2006 році в Ковбасні залишалося близько 20 тис. т боєприпасів.
Ключовим фактором безпеки є спосіб зберігання арсеналу, який унеможливлює одночасну детонацію всього складу. Боєприпаси не лежать в одному місці, а розподілені по 42 окремих сховищах, розміщених на площі понад один квадратний кілометр. Склади знаходяться на відстані від 80 до 200 метрів одне від одного. Інфраструктурне розділення та захист природним рельєфом блокують можливість ланцюгової реакції. У разі інциденту можлива лише серія послідовних детонацій і локальних пожеж, прямі наслідки яких будуть сконцентровані в радіусі близько двох кілометрів від епіцентру, що не становить жодної загрози для прикордонних територій Одеської області.
Експерти також повністю спростували твердження про те, що вибух у Ковбасній міг би дорівнювати силі ядерної бомби, скинутої на Хіросіму, або викликати землетрус. Подібні порівняння, які активно тиражувалися російськими ресурсами з 2005 року, ґрунтувалися на хибному ототожненні загальної маси боєприпасів із реальною кількістю активної вибухівки. Для виникнення ефекту "Хіросіми" знадобилася б одночасна, з точністю до мікросекунди, детонація абсолютно всіх бомб, що є технічно неможливим за наявних умов зберігання. Реальні масштаби потенційної небезпеки від складів у Придністров'ї залишаються виключно локальними.
Свого часу, 2005 року група вчених Академії наук Молдови підготувала дослідження, в якому наслідки гіпотетичної детонації арсеналу порівнювалися з ядерним вибухом у Хіросімі. За тодішніми оцінками, одночасний вибух приблизно 20 тис. тонн боєприпасів міг би залишити кратер глибиною з 27-поверховий будинок (75 метрів), знищивши все живе в радіусі 4,5 км і перетворивши на руїни населені пункти по обидва береги Дністра в радіусі 50 км. Саме це дослідження потім використовувалося як інструмент тиску і пропаганди, підхоплений росією.
